Не робіть батарейку ворогом

Все, що живиться електрикою та не має зовнішнього джерела живлення,  потребує батарейки. Проте, вони не можуть працювати вічно. Навіть акумулятори, потенційно довговічніші, теж мають певний період експлуатації.

Викидати використану батарейку в сміття небезпечно, зберігати вдома теж. Навіть найсучасніші методи ліквідації становлять велику загрозу як для середовища, так і для людини. Використані елементи живлення  містять такі небезпечні метали та сполуки як ртуть, свинець, кадмій, олово, нікель, цинк, магній, інші хімічні елементи та сполуки. Опинившись на сміттєзвалищі, під впливом атмосферних факторів оболонка батарейок руйнується, і шкідливі речовини, що є в їх складі, випаровуються та вимиваються. Один із найнебезпечніших металів, ртуть, може потрапити в організм людини як безпосередньо з води, так і при вживанні в їжу продуктів, приготовлених з отруєних рослин та тварин, оскільки цей метал має здатність накопичуватись у тканинах живих організмів.
Одна маленька батарейка здатна забруднити 400 л води або 20 квадратних метрів грунту. Тому, викинувши всього 2 старенькі батарейки з ліхтарика, ви зіпсували 2 ванни води, а викинувши чотири батарейки з фотоапарата, ви одним махом забруднили 2 грядки з картоплею і дві з полуницею. Через воду і повітря токсичні метали потрапляють у живі організми, в яких викликають ураження, погіршують репродуктивні здатності та викликають генетичні зміни й онкологічні захворювання. Якщо уявити, скільки в наших помешканнях батарейок (в годинниках, фотоапаратах, пультах електроприладів і т. д.), то масштаби проблеми вимальовуються загрозливо. Доцільніше налагодити переробку батарейок, ніж просто викидати їх на сміттєзвалища.
На щастя, існують шляхи мінімізації чи навіть ліквідації згубних впливів батарейок на середовище. Один із найпрогресивніших методів – утилізація. Це не тільки зменшує кількість хімікатів, які викидаються кожного року, а й робить можливим їх повторне використання, виготовляючи знову ж таки батарейки або інші речі. Для промисловців відпрацьовані батарейки – це сировина з високим рівнем концентрації цінних елементів – кольорових металів та мінералів. Після переробки батарейки з її компонентів отримують сухі розподілені хімічні елементи і сортовані відходи з упаковки (картон і пластик).
В Україні є власний завод для переробки батарейок (ДП “Аргентум”) у Львові, але він не працює через відсутність сировини для виходу на робочі потужності. Однак в різних містах вже діють точки збору, куди мешканці можуть здавати відпрацьовані джерела електричного живлення для їх подальшої переробки. У Рівному  на вул. Пухова, 85, у приміщенні ТОВ “ВІК-КАР”, офіційного дилера HONDA в Рівненській області, в відділі маркетингу встановлений спеціальний контейнер, куди безкоштовно можна здати  використані батарейки. Години роботи: понеділок - п’ятниця  8.00-20.00; субота  9.00-17.00; неділя 10.00-17.00. З усіх  питань утилізації можна звертатись за тел. 097-501-67-47.
Тривалий час над реалізацією дієвого механізму збору та утилізації небезпечних відходів, до яких відносяться і батарейки, працювали члени діалогової групи міської молодіжної громадської організації “Екоклуб”, що на вул. Лісовської, 5, (тел. (0362)26-78-91). Зокрема, у грудні 2012 року були проведені акції зі збору відпрацьованих лампочок і батарейок біля центральних входів “Епіцентру” і “Фоззі”, а також неподалік торгового центру “Чайка”.
Сповістити ж населення про те, де і в який час можна буде здати відпрацьовані батарейки, організатори акцій планують через розгортання рекламної кампанії. Так, нині вони надрукували чимало флаєрів і плакатів інформаційного змісту. Також деталі акцій будуть розміщені на сітілайтах та білбордах міста.
Разом з тим, є надія, що рівняни усвідомлять описану проблему і не викидатимуть відпрацьовані батарейки, адже забруднене довкілля впливає на кожного з нас. Ми закликаємо вас не залишатись байдужими до майбутнього нашої неньки-природи, бо, хто, як не ми, маємо любити і дбати про неї!
• Інна Сливінська, методист обласного методичного кабінету НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області