Олексій — бойовий медик підрозділу територіальної оборони ЗС України з позивним «Док». У воїна кілька цивільних професій. Коли прибув до війська, найбільше не вистачало медиків, тож він вирішив спробувати й не прогадав. Допомога пораненим побратимам стала справою його життя, бо на війні життя понад усе.
Раніше Олексій проходив службу в окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого. До широкомасштабного вторгнення росії в Україну обороняв населені пункти Луганщини та Донеччини. Був демобілізований. А з 24 лютого потрапив до сил територіальної оборони на Рівненщині.
Окрім українських, він пройшов десятки курсів та систем підготовки військових медиків за кордоном: ізраїльські, американські, британські, французькі та німецькі.
— Досвіду забагато не буває, адже в бойових умовах усе згодиться, — каже «Док». — Часто ворог вбиває медиків навмисно, коли вони кидаються на допомогу своїм. Але найбільший страх, який вчать долати під час тренувань — готовність медика обирати, кому з поранених жити, а кому…
