Важко назвати бодай одну успішну реформу, яку було реалізовано в Україні за роки Незалежності. Увесь цей час так звані псевдореформи нашу шкільну освіту якось обминали або ж торкалися її дотично. Бо з вишами уже все давно зрозуміло – вищу школу в Україні покладено на лопатки. Державне замовлення мінімізували, втримати українського абітурієнта не зуміли, через що більшість вищих навчальних закладів ледве зводять кінці з кінцями, і говорити тут про поступальний розвиток не доводиться – усе на межі виживання.
Та тепер, напевно, прийшла пора «успішно» реформувати і шкільну освіту. І, як і всі реформи в Україні, розпочнеться цей процес із оптимізації, а фактично закриття малокомплектних шкіл або ж пониження їх статусу. Кажуть, що всьому вина – обмежене фінансування. Держава вже заборгувала місцевим громадам 4 млрд. грн., які мала б спрямувати в регіони як освітню субвенцію. Відтак громадам не вистачає коштів для утримання закладів освіти. Це призводить до закриття шкіл по всій країні, найбільше — у невеликих містах і селах.
Скільки навчальних закладів з початком нового навчального року закриється або ж скільки шкіл буде понижено у своєму статусі на Рівненщині – поки невідомо. Начальник управління освіти і науки Рівненської ОДА Петро Коржевський каже, що наразі управління такою інформацією не володіє. У громадах презентують наміри, але ще немає рішень сесій. Ми ж спробуємо спрогнозувати, що майже в кожній громаді , а їх на Рівненщині 64, буде якщо не закрито, то бодай понижено статус одного навчального закладу. Тобто так зване реформування може зачепити 64 навчальні заклади нашої області.
Скажімо, у Соснівській громаді таких шкіл буде дві, у Березнівській – одна. Є, щоправда, й такі громади, які заявляють, що збережуть школи в такому ж статусі, в якому вони перебували дотепер. Але це вони поки що так кажуть. За кілька років має вступити в силу новий
Закон про освіту, який передбачає здобуття профільної освіти в старших класах, а це можливо лише в гімназіях. І за найкращих «розкладів» громада буде спроможна утримати лише одну гімназію. Іншими словами, повну середню освіту можна буде здобути лише в спеціалізованих навчальних закладах, кількість яких буде значно обмежено.
Поки ж що, як відомо, є так званий лист Мінфіну, який містить алгоритм дій, спрямованих на значну економію коштів у сфері загальної середньої освіти, де вказано, що малокомплектні школи (менше 40-50 учнів) у 2021 році не будуть фінансуватися за рахунок освітньої субвенції з держбюджету. У зв’язку з цим громади мають переглянути підходи до роботи опорних шкіл, їхніх філій, спрямування видатків, наповнюваності класів.
Критеріями формування спроможної освітньої мережі, які розробили експерти спільно з МОН, передбачається, що наповнення класів початкової школи у сільській місцевості має складати в середньому 13 учнів, класи середньої школи повинні були б мати 17 учнів, а старшої – 21. Держава допускає існування малокомплектної школи в тій чи іншій громаді, але за умови, що громада самостійно фінансуватиме такий навчальний заклад.
Свого часу МВФ вимагав прописати в законопроекті, що в класі в базовій профільній школі має бути мінімум 20 чоловік. Урядовці категорично не погоджувалися, інакше позакривали б більше половини шкіл.
Треба віддати належне тому, що керівництво держави дочекалося слушного моменту з реформуванням шкільної освіти. У разі провалу цієї реформи всю відповідальність можна буде перекласти на нездатні громади, хоча ініціатива, безумовно, йде з центру, і в громадах зовсім не горять бажанням закривати школи чи понижувати їх статус. По всій Україні спалахує невдоволення у зв’язку з намірами влади позакривати школи. Минулого тижня перекрити дорогу наважилися мешканці
с. Яринівка Сарненського району, які вимагали скасувати проєкт рішення про реорганізацію Яринівської гімназії Сарненської міської ради шляхом приєднання до Ремчицького ліцею.
Саме держава повинна забезпечити місцеві громади в повному обсязі коштами для утримання закладів освіти. Забезпечення умов для отримання якісної освіти в Україні – це теж відповідальність держави. Дуже не хотілося б, щоб в найближчому майбутньому від приміщень сільських шкіл віяло пусткою, а на ґанках шкіл замість учнів стояли корови, які подекуди в селах ще залишилися.
За даними Асоціації міст України, у державному бюджеті на 2021 рік на 38 млрд. грн. занижений обсяг освітньої субвенції місцевим громадам, а заборгованість Уряду перед ними станом на 1 червня складає майже 4 млрд. грн.
Експерти підрахували, що дотації в сумі 25 млрд. гривень було б цілком достатньо для того, щоб зберегти мережу малокомплектних сільських шкіл.
Сьогодні закриття шкіл обґрунтовують освітньою реформою, необхідністю економії коштів та нібито низькою якістю освіти у малокомплектних школах. Щодо останнього варто запитати будь-якого вчителя, коли йому краще донести відповідні знання до кожного учня, знайти до них індивідуальний підхід: якщо у класі п’ять учнів чи двадцять п’ять? Варто, напевно, згадати й те, скільки видатних людей навчалися свого часу саме у сільських школах. То якщо нині, як стверджують, зокрема, керівники галузі освіти, у маленьких сільських школах ця якість освіти є низькою, може, варто її піднімати, а не закривати освітні заклади?.. Нема школи – нема села, кажуть у народі. Як не прикро констатувати, в інфраструктурі переважної більшості сіл школі відводиться чи не найчільніше місце, бо крім неї, старенького клубу, ФАПу і магазину там більш нічого і немає.
• Роман Вістенко
• Фото – rivne1.tv
