Зі згаданих об’єднань перспективним планам формування територій громад областей, затвердженим Урядом, відповідають Мирогощанська та Локницька громади. Отже вони гарантовано отримають усі повноваження і ресурси, зокрема, матимуть прямі бюджетні відносини з державним бюджетом.
Про настрої людей перед утворенням територіальних громад та, власне, про перспективи, які відкриються перед селянами внаслідок цих змін, ми поцікавилися у голови Локницької сільської ради Віктора Кушнерука.
– Звісно, у багатьох з початку було багато скептицизму, коли ми постали перед необхідністю об’єднуватися у територіальні громади, – розповідає Віктор Флорович. – Однак я і мої колеги з Кухченської, Кутинської та Нобельської сільських рад сіли за стіл переговорів і стали радитися, які переваги матимуть жителі цих громад, якщо об’єднання відбудеться. Ми детально вивчили це питання і все ж погодилися з тим, що у нашій державі давно вже назріла пора реформувати місцеве самоврядування. Звісно, буде, як мовиться, не все відразу, доведеться дуже багато працювати. Однак відрадно, що держава обіцяє всіляко підтримувати новоутворені громади. Зокрема з бюджету будуть виділятися кошти на розвиток інфраструктури. Перші утворені громади нашого краю уже отримали на ці цілі мільйони гривень. За ці кошти, вважаю, в селі можна зробити дуже багато.
Керівники згаданих сільських рад також вивчали досвід Польщі, де була проведена подібна реформа, і яка вважається найбільш успішною. Перші результати ми бачимо й на прикладі наших новостворених громад. Усі вони отримали цільові кошти на розвиток інфраструктури. У громадах ремонтуються школи, дороги, реконструюються будинки культури тощо. Загалом, як стверджують експерти, нині фінансова база місцевих бюджетів зросла майже на сорок відсотків. Є реальна надія, що село забуде про боротьбу за виживання і, розумно розподіляючи кошти, матиме можливості для розвитку.
Є над чим попрацювати й у 14 селах майбутньої Локницької громади. Центральний офіс має бути в Локниці, а в інших населених пунктах працюватимуть старости. І хоч вибори ще не відбулися й невідомо, хто буде головою об’єднаної громади, однак голови нинішніх Локницької, Кухченської, Кутинської та Нобельської сільських рад усе ж діють спільно та уже сьогодні будують плани для розвитку громади. Зокрема Локницький сільський голова Віктор Кушнерук вважає, що пріоритетним для Зарічненського району має стати туристичний напрям. Привабити сюди гостей можуть, зокрема, прекрасні водойми, які є у селах Заозір’я та Нобель. Повноцінно облаштованими пляжі біля них нині назвати не можна. А якби залучити інвесторів і зробити тут гарну зону відпочинку, то і відпочивальників побільшало б, і ця бізнес-ідея принесла б неабиякі прибутки у місцевий бюджет.
А щодо Локницького озера, то з його дна можна було б добувати сапропель – багатовікові відклади, які складаються з відмерлої водної рослинності, решток живих організмів, планктону тощо. Він може слугувати чудовим добривом у сільському господарстві, також його у невеликих кількостях згодовують домашнім тваринам, аби збагатити їх раціон вітамінами та мінералами. Використовують сапропель й у… грязелікуванні при хворобах суглобів. Одне слово, якби налагодити видобуток та переробку, то цього добра вистачило б на всю область на багато років. Проблема одна – довести громаді, що це перспективний напрям та знайти спеціалістів, котрі б змогли налагодити видобуток сапропелю.
Інша галузь – торфорозробка – теж нині фактично закинута. Її конче потрібно відновлювати і ставити на ноги, переконаний Віктор Флорович. Це й робочі місця для населення, й паливо, яким можна буде забезпечити не лише потреби громади, а й реалізовувати іншим споживачам.
Через те, що земля в Зарічненському районі пісчана, мало який інвестор виявляє бажання брати її в оренду. Працюють тут лічені агрофірми. Та й населення від того немає ніякого зиску. Багато паїв знаходяться на непридатних для сільгоспкультур територіях. Можна було б тут вирощувати енергетичну вербу. На жаль, в нашій області цей напрям стартував, та не знайшов свого логічного розвитку. Хоча справа ця – перспективна, каже Віктор Кушнерук. Завдяки енергетичній вербі можна було б економити на закупівлі палива. І, знову ж таки, вирощування та переробка енергетичної верби – це нові робочі місця, та й пелети теж можна реалізовувати. Одне слово, каже Віктор Флорович, роботи непочатий край. Втіливши усі ці ідеї, можна зробити громаду заможною та значно поліпшити життя селян.
«Треба працювати із тим, що є, – переконаний Віктор Флорович. – Розвивати те, що зроблено, та втілювати нові ідеї».
Є також плани відремонтувати дороги в Локниці, зробити реконструкцію місцевого будинку культури (такого, до речі, нема в жодному селі району), осучаснити лікарську амбулаторію тощо.
Думається, що у новоствореної громади усе вдасться – тому, що керівники нинішніх сільрад проявляють ініціативу працювати та шукають нові шляхи розвитку села, тому, що всі голови сільрад професіонали з великим досвідом роботи. Про Віктора Флоровича Кушнерука ж у районі взагалі ходять легенди. Він на посаді сільського голови з 1994 року. До того мав великий досвід роботи. Після закінчення Української державної академії водного господарства отримав фах інженера-механіка. По службі в армії був експедитором на хлібокомбінаті, потім – шофером у колгоспі, бригадиром тракторної бригади, головним інженером колгоспу «Україна», і вже аж після того очолив сільську раду. Довіра жителів села до Віктора Флоровича, як бачимо, є незмінною упродовж понад двох десятиліть. Його управлінський досвід дуже цінують колеги. Тож свого часу був заступником голови Асоціації сільських та селищних рад області, представляв у Кабінеті міністрів Зарічненський, Володимирецький та Дубровицький райони.
Тепер із таким же ентузіазмом Віктор Флорович із колегами планує взятися за працю на благо сільської спільноти, але вже в іншому форматі – об’єднаної громади.
• Анна Легка
