Ця програма буде впроваджена у медичних закладах Чернігова, Чернівців, Донецька, Івано-Франківська, Херсона, Києва, Луцька, Львова, Полтави, Рівного та Володимирця (Рівненська обл.). Також він повідомив, що програмою передбачена закупівля відповідного обладнання, його монтаж та інсталяція й підготовка персоналу. Бюджет програми становить понад 620 тис. доларів. «Фонд допомоги і розвитку дітям Чорнобиля співпрацює з 31 медичним закладом в Україні: в галузі неонтології, дитячої кардіохірургії, онкології. І ці лікарні стали провідними у відповідних напрямах медицини в Україні», – повідомив тоді президент Фонду. Таким чином до кінця січня цього року в містах, які братимуть участь у проекті, буде встановлено ультразвукове обладнання, потужні комп’ютери і високоякісні відео- та аудіосистеми, започатковано масштабну програму телемедицини. Це надсучасне обладнання дасть можливість миттєво надавати медичні консультації. Ще одною перевагою телемедицини буде можливість створення електронних медичних карток пацієнтів та скорочення часу надання консультацій - за рахунок попереднього обміну інформацією між медиками за допомогою електронної пошти. Представники Фонду вважають телемедицину найкращою інвестицією, яку ця організація може зробити у майбутнє нашої країни.
«Діагностичний» не оминула телемедицина
Упровадження та використання сучасних телекомунікаційних технологій в практиці Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру ім. Віктора Поліщука стає реальністю. Власне, цей центр був створений понад двадцять років тому з метою покращення обстеження і діагностики захворювань населення області, де пріоритетне завдання - надання лікувально-діагностичної допомоги пацієнтам радіаційно-забруднених районів. Сьогодні – це 14 сучасних відділень лікувально-діагностичного профілю. В закладі працює висококваліфікований персонал, задіяно потужний науковий потенціал вчених клінічних кафедр ФПДО Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Тут функціонує відділ автоматизованих систем управління. Створено програмні продукти, які дозволяють автоматизувати всі процеси діяльності центру, сформовано комп’ютерну мережу з підключенням всіх відділень та функціональних підрозділів. Із 1992 року ведеться база даних на пацієнтів, котрі пройшли обстеження та лікування в центрі, яка на сьогодні на центральному сервері складає понад 2 млн. пацієнтів. Сайт центру ( http://rcmdc.com.ua) дозволяє отримати інформацію про заклад, його структуру, обсяг лікувально-діагностичних маніпуляцій, які виконуються в ньому. Окремі сторінки сайту присвячені науковій роботі, розвитку медсестринства. Реалізовано також плани щодо надання медичних консультацій колегам та населенню. А в 2005 році створено Центр телемедичних консультацій, який активно співпрацює з центральними районними лікарнями, медичними закладами першого та другого рівнів акредитації за напрямами: рентгенологія, УЗД, кардіологія. Відтак телемедицина як нова галузь медицини, яка використовує телекомунікаційні і інформаційні технології для забезпечення надання медичної допомоги на відстані, на Рівненщині має давнє коріння. Її мета - забезпечення якісної медичної допомоги людині незалежно від статусу і місцезнаходження.
Віртуальні консиліуми - це реально
- Основними видами телемедичних процедур є віддалене консультування та інструктаж, дистанційне навчання, моніторинг, дистанційне маніпулювання, - розповідає начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Віталій Бойко. - Здійснюються телемедичні консультації зі спеціалістами провідних лікувально-профілактичних та науково-дослідних закладів України і зарубіжжя. Подібні «віртуальні медичні консиліуми», медичні інтелектуальні мережі значно скорочують нерівність у доступі до якісної медичної допомоги, дозволяють діагностичному центру наближати свої послуги до мешканців віддалених територій. Також важливим напрямом діяльності закладу є міжнародне партнерство і співпраця з громадськими організаціями. На базі діагностичного центру створено обласний реєстр новонароджених дітей, який дає можливість отримати електронний паспорт стану здоров’я дитини, проводити діагностику та профілактику вроджених вад розвитку та спадкової патології. А ще впроваджено застосування новітніх інформаційних технологій з метою дистанційного навчання районних спеціалістів, проведення в режимі он-лайн заочних міжнародних науково-практичних і внутрішніх телеконференцій, трансляції з операційної, віддалених відеолекцій тощо. Їх основними перевагами є не лише технічна простота, а й доступність, мобільність та інтерактивність.
Відеоконференції теж актуальні
Сьогодні дистанційне навчання стало одним із методів забезпечення безперервної освіти працівників різних профілів, зокрема і медичних. Оновлюються технології діагностики, підвищуються вимоги до якості надання медичної допомоги, переконані рівненські медики. А отже лікарі протягом всього свого активного життя повинні постійно вдосконалювати знання, вміння та навички. І в наш складний час не завжди є фінансові та інші ресурси для відвідування курсів, семінарів, конгресів та різноманітних конференцій, де йде мова про впровадження новітніх технологій діагностики та лікування. Ця ситуація є актуальною не тільки для України, а й для всього світу. Тому дистанційне проведення курсів, семінарів, лекцій, конференцій є актуальним на сьогоднішній день. Важливим аспектом дистанційного навчання є вибір технології, який зазвичай робиться, виходячи з її педагогічного потенціалу та доступності в даних умовах. І все популярнішою технологією навчань стає проведення «вебінарів» на основі спеціалізованого програмного забезпечення чи веб-платформ. До речі, вебінар – слово неологізм, що означає особливий тип веб-конференцій, який поєднує в собі ряд функцій. Зокрема, це - передача відео та звуку від доповідача та учасників вебінару, показ презентацій (зазвичай створених з використанням пакету Microsoft Power Point), трансляція робочого столу доповідача, дошки для малювання, чат. система голосувань, передача прав керування від лектора користувачам. Та найголовніше - вебінари забезпечують економію коштів та часу на навчання, а сама можливість інтерактивної участі є достатньо ефективним методом навчання. У презентаціях можна використовувати більше текстової інформації. От души рекомендую всем детально вникнуть в тему сношения со зрелыми дамами – милфами и мамочками. Эти давалки не сравнятся ни с кем. У меня в арсенале есть сайт зрелочки.com - сейчас он доступен на новом зеркале после блокировки РКН. Подборка видео обновляется ежедневно. За відсутності технічних можливостей проводяться семінари з використанням спрощених технологій дистанційного навчання. Так, лектор за допомогою електронної пошти передає попередньо підготовлені пронумеровані слайди в місце проведення конференції чи лекції. Мінімальними технічними можливостями у даному випадку є ноутбук, проектор, мобільний телефон, звукопідсилююча та звуковідтворююча апаратура. Слайди записуються на ноутбук і демонструються під час доповіді віддаленого доповідача співдоповідачем на місці згідно з нумерацією. Голосовий зв’язок здійснюється за допомогою мобільних телефонів. Мобільний телефон слухачів підключений до звукопідсилювальної та відтворюючої апаратури для трансляції на всю аудиторію. Запитання до лектора подаються співдоповідачу в письмовому вигляді і озвучуються ним доповідачу після закінчення виступу. Для організації голосового та відео зв’язку також можна використати Skype. Дана схема була розроблена та апробована в центрі спільно з відділом інформатики та телемедицини Донецького НДІ травматології та ортопедії. Такі методики проведення конференцій є недорогими і забезпечують ефективне проведення навчання медичного персоналу «без відриву від робочого місця». Зрештою, переконані спеціалісти Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру ім. Віктора Поліщука, за умови правильного створення телемережі забезпечується краще керування системою охорони здоров’я на територіальному та національному рівнях, поліпшується діагностика та усуваються діагностичні помилки. А в підсумку – забезпечує якісніше лікування за рахунок швидкого прийняття правильних рішень. На це й спрямовані всі зусилля колективу. На цьому ж шляху і працівники комунального закладу «Рівненський обласний онкологічний диспансер» обласної ради. - Нині в нашому закладі, - розповідає його головний лікар Григорій Максим’як, - проводяться заходи щодо впровадження телекомукаційних технологій. Компанією ТОВ «СУДАФОН» вже виконано монтажно-налагоджувальні роботи з корпусного під’єднання до лінії Інтернет-зв’язку. А найближчим часом буде проведено адаптацію поставленого сервісного обладнання до комунікаційних можливостей облонкодиспансеру та розводку встановлених кабельних комунікацій по структурних підрозділах та службах закладу, які задіюватимуться у процес використання телемедичних технологій. • Тему досліджував Юрій Береза
Що про це думають:
Олександр Аніщенко, Міністр охорони здоров’я України: «За допомогою сучасних телекомунікаційних технологій ми отримуємо можливість зробити більш доступною висококваліфіковану медичну допомогу для всіх пацієнтів, незалежно від того, де вони проживають - у великому місті чи віддаленому районному центрі. І, звичайно ж, телемедицина допоможе підвищити якість медичних послуг. Адже, з одного боку, пацієнт зможе отримати консультацію у більш професійного фахівця, не виїжджаючи за межі свого міста, з іншого - ми отримуємо більш оснащеного лікаря, який зможе в будь-який час зібрати консиліум, порадитися з колегами з інших клінік і медичних інститутів».
Тетяна Бахтєєва, голова комітету ВР України з питань охорони здоров’я: «В Україні, населення якої складає понад 45 млн. чол., а за територією – ми другі в Європі, розвиток телемедицини зумовлений і самою географією країни. Лікарі-практики у процесі регулярного консультування отримають додатковий досвід та знання. За допомогою телемедицини вони зможуть «відвідувати» відео-лекції або спостерігати за ходом операцій, які проводять найавторитетніші спеціалісти, знаходячись у цей момент за сотні та тисячі кілометрів. Телемедичні технології могли б відіграти ключову роль у медичному обслуговуванні населення сільської місцевості, віддалених та важкодоступних районів України, де не вистачає ані кваліфікованого персоналу, ані відповідного обладнання».
