- Віталію Івановичу, назвіть бодай основні проблеми, які, на Ваш погляд, гальмують розвиток місцевого самоврядування.
- Серед основних - відсутність дієвих повноважень в органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань місцевого значення, дублювання цих повноважень, відсутність достатньої матеріальної та фінансової основи для їх реалізації. Скажу більше: реальні можливості органів місцевого самоврядування залишаються досить обмеженими через недосконалість конституційно-правового регулювання, неадекватність територіальної основи, психологічну та фахову неготовність значної кількості посадових осіб.
- Яке з цих невирішених питань – базове?
- Не створено територіальної основи для функціонування місцевого самоврядування, особливо на рівні територіальних громад. Відтак значну частину земельних та інших природних ресурсів, які мали б стати матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування, виведено з-під його юрисдикції.
- І де ж вихід?
- Треба обов’язково проводити адміністративно-територіальну реформу, але при цьому не придумувати свій “український велосипед”, а йти шляхом, який давно пройшли інші країни. Адже в більшості європейських держав головним суб’єктом місцевої влади і розпорядником бюджету є базова територіальна громада, котра складається з жителів одного чи кількох невеликих і близько розташованих населених пунктів. Прикладом може бути Польща, досвід якої варто враховувати. Проте, упевнений, сліпого копіювання польської моделі не повинно бути, оскільки Україна має свою історію і територіальну специфіку. Утворення адміністративно-територіальних одиниць повинне здійснюватись з урахуванням насамперед економічних, політичних, екологічних, географічних, демографічних, історичних і культурних факторів. Слід сформувати самодостатні територіальні громади, які володіли б відповідними матеріальними і фінансовими ресурсами, територією та об’єктами соціальної інфраструктури, необхідними для ефективного виконання покладених на них завдань і функцій.
- І з чого слід починати?
- Перш за все, зі створення комунальних підприємств, що забезпечать благоустрій територій, утримання доріг, заготівлю сільськогосподарської продукції, надання інших послуг, необхідних для даної громади. Саме громада сформує необхідну мережу закладів освіти, медицини, культури, соціального захисту. Це дасть змогу забезпечити надання необхідних послуг і, головне, раціональне використання матеріальних і фінансових ресурсів. До того ж, має змінитися сама система контролю за відповідними установами. Контроль має здійснюватися не верхами, а самою громадою, яка їх створює і фінансує. Тоді адміністративним центром об’єднаної територіальної громади визначається населений пункт, яким має розвинену інфраструктуру і розташований найближче до географічного центру. Причому, відстань від центру до найвіддаленішого населеного пункту цієї громади не повинна перевищувати 20 кілометрів. І це мають бути шляхи з твердим покриттям. Територіальним громадам необхідно передбачити надання державної фінансової підтримки, надання субвенцій на формування відповідної інфраструктури.
- Хто ж має надавати пропозиції?
- Пропозиції щодо надання такої фінансової підтримки подає обласна державна адміністрація за поданням місцевих рад. Загальний обсяг субвенції визначається Законом «Про державний бюджет» та розподіляється між бюджетами новостворених територіальних громад пропорційно площі та кількості сільського населення такої громади з рівною вагою обох цих факторів.
- Що слід брати до уваги при створенні громад?
- При створенні громад з відповідною кількістю населення (4-10 тисяч) обов’язково братиметься до уваги і показник доступності до її центру, і густота населення, і площа. До речі, для кожної громади повинен застосовуватися індивідуальний підхід з урахування усіх суттєвих умов. Головне - забезпечити необхідний доступ до закладів соціально-культурної сфери. Дитячі садочки, фельдшерсько-акушерські пункти, лікарські амбулаторії, дороги, освітлення, комунальні послуги, водопостачання може надати тільки один інститут - місцеве самоврядування.
- Чому ж сьогодні місцеве самоврядування не виконує цих функцій?
- Із двох причин: відсутність повноважень і ресурсів. І те й інше повинна дати реформа. Для прикладу, на території нашого Березнівського району з кількістю населення майже 63 тисячі існує 25 сільських, селищна та міська ради, в яких нараховується від 500 до 7000 мешканців. Після реформування можна удвічі зменшити їх кількість, вивільнені кошти скерувати на надання соціальних послуг на місцях. У територіальних громадах, які складаються із декількох поселень, має бути впроваджений механізм представництва виконавчого органу через інститут старост та передбачено існування органів самоорганізації населення. Сільський староста у селах, за винятком її адміністративного центру, відповідно до порядку, встановленому Статутом територіальної громади або рішенням ради, стає на строк повноважень ради її представником. Він може бути посадовою особою місцевого самоврядування та свої функції здійснювати за контрактом, укладеним між ним та виконавчим комітетом ради. Також контрактом на основі Закону визначається обсяг функцій старости, розмір його зарплати, територія юрисдикції, інші умови.
- Тобто кожен населений пункт отримує людину, яка буде підтримувати порядок та відстоювати інтереси свого села...
- Саме так. У великих територіальних громадах люди, що проживають у маленьких селах, не повин-ні відчувати себе покинутими і такими, що ніяк не впливають на управління у громаді та від яких нічого не залежить.
- Віталію Івановичу, а чи можна сьогодні здійснити комплексні реформи децентралізації влади та посилення спроможності органів місцевого самоврядування без реформи адміністративно-територіального устрою?
- Навряд. Адже нинішня система адміністративно-територіального устрою є настільки архаїчною і суперечливою, що забезпечити спроможність більшості громад виконувати надані законом повноваження просто неможливо. Параметри підходів до посилення місцевого самоврядування мають базуватися на чітко визначеній територіальній основі. Реалізація адміністративно-територіальної реформи сприятиме створенню правових умов та можливостей для укрупнення шляхом добровільного об’єднання територіальних громад. Це слугуватиме важливим фактором посилення гарантій місцевого самоврядування, підвищення його ролі у вирішенні питань місцевого значення, формування дієздатних територіальних громад. Їхнім головним завданням має стати поліпшення забезпечення потреб громадян, оперативне та якісне надання їм базових соціальних та адміністративних послуг, покращення умов розвитку відповідних територій, більш ефективне використання бюджетних коштів та інших ресурсів.
• Спілкувався Василь Бурченя
