Вони ж бо не просто з’єднують сусідні села і райони, полегшують будні селян, а й роблять ближчими місцеві родини, котрим неабияк перешкоджала у спілкуванні швидкоплинна річка.
Дотепер, аби добратися на протилежний берег, люди мусили або об’їжджати за багато десятків кілометрів кружними шляхами, тоді як навпростець тут ледве чотири кілометри, або ж користуватися поромною переправою, що, зрозуміло, не завжди зручно і не кожної пори року та погоди доступно. А потреба ця там є постійною, бо ж, як мовилося, родинними зв’язками Великі Телковичі та Млинок, як і Зарічненський та Володимирецький райони загалом, поєднані дуже міцно. На роботу чи в селянських клопотах (приміром, на сінокоси), люди теж то з того, то з іншого берегів мусили добиратися з постійними труднощами.
Допоміг вирішити проблему, що дошкуляла селянам, місцевий підприємець Віктор М’ялик, котрий родом із села Воронки Володимирецького району. Він виділив для будівництва необхідні кошти (а це 550 тисяч гривень), державне підприємство «Володимирецьке лісове господарство» (директор Олександр Мисько) подбало про якісну деревину, а військовослужбовці дорожньо-мостового батальйону однієї з військових частин Рівненської області звели мостові конструкції.
– До виконання робіт ми залучали нещодавно прибулих військовослужбовців за контрактом, які набули неоціненного досвіду. Вони молодці, справилися всього за два тижні. Ці мости витримують транспорт вагою до 60 тонн, а це більше ніж вага танка. При належній експлуатації ці дерев’яні конструкції прослужать не менше ніж чверть століття, – зазначив начальник будівництва мостів Олексій Дем’янчук.
Коли ж буквально упродовж кількох тижнів мости зависочіли над Стиром, люди ледве тому йняли віри. Тож і не дивно, що їх відкриття 14 травня тут перетворилося на велелюдне народне свято. В урочистостях з цієї нагоди взяли участь голова Рівненської обласної ради Михайло Кириллов, керівники Володимирецької районної ради та державної адміністрації Василь Ковенько і Володимир Хоружий, Зарічненської – Микола Якушик та Анатолій Смаглюк, меценат та благодійник Віктор М’ялик, сільські голови та громади населених пунктів сіл Великі Телковичі та Млинок, представники релігійних громад.
– Ця подія – промовистий приклад того, як можна спільно зробити хорошу справу, – зазначив голова облради Михайло Кириллов. – Нині немає можливості вирішувати такі проблемні питання за рахунок бюджету, але завдяки спонсорам таки вдалося збудувати цей чудовий міст. Я пишаюся, що є такі люди у нашому краї, котрій вкладають свої можливості і частинку себе у такі добрі справи. Велика їм подяка.
Як і годиться, була на урочистостях молитва, хліб-сіль та щира пісня талановитих володимирчан та зарічнян. Намісник Свято-Покровського чоловічого монастиря архімандрит Антоній (Грибан) та благочинний Володимирецького благочиння протоієрей Олександр Зуєвич освятили мости, а потому жителі сусідніх районів прямо посеред переправи зворушливо і символічно обмінялися короваями та віршовано-пісенними вітаннями.
– Цей міст для нас – як повітря для людини, його можна не просто мостом єднання, а й мостом життя назвати, – каже радісно житель Млинка Андрій Блищик. – У мене, приміром, батько із Володимиреччини, а мати – із Зарічненщини. Дружину собі свого часу я теж знайшов за Стиром – у Великих Телковичах. Між нашими селами 4 кілометри, а об’їжджати через Кузнецовськ треба було за 110 кілометрів…
– А у мене чоловік у Млинку в школі працює, вся рідня теж там, – додає жителька Великих Телкович Валентина Касянчук. – Добиратися на роботу та й просто спілкуватися було складно, а цей міст вирішить багато проблем у нашому житті. Щиро дякуємо Віктору М’ялику, що зробив для нас таку добру справу.
Сам же меценат зізнався, що нині має неабияку розраду від того, яка радість на обличчях місцевих людей. Водночас Віктор М’ялик взявся за вирішення й ще однієї наболілої проблеми – належного облаштування дороги до його рідного села Воронки.
– Чим більше допомагаєш, тим більше Бог дає. Грошей же із собою усіх не забереш, а якщо не робиш хороших справ, то ніхто потім і не згадає добрим словом, – підсумував меценат.
• Світлана Тубіна
