«Вісті Рівненщини» поцікавилися у нього баченням діяльності обласної ради на найближчу перспективу, можливими змінами в структурі цього представницького органу, співпрацею з іншою гілкою влади — виконавчою, а також спробували довідатися про те, яким Михайло Кириллов є у житті, які цінності він сповідує. Про все це — у нашому ексклюзивному інтерв’ю.
— Михайле Михайловичу! Які зміни в діяльності обласної ради Ви плануєте до наступного скликання?
- Обласна рада, як на мене, в останні роки дещо втратила свої позиції як найвищий представницький орган в області. Маю величезне бажання зробити так, щоб вона, нарешті, стала потужним органом, який впливатиме на якість роботи виконавчої влади. Отже, з одного боку обласна рада має повноцінно виконувати свої функції, чути громаду, а з іншого — контролювати виконавчу владу. До цього обласна рада, виконувала швидше погоджувальні функції.
Головне завдання, на сьогодні, зробити так, щоб депутати облради були справді незалежними. Я зі свого боку робитиму все для того, щоб на жодного депутата, яку б політичну силу він не представляв, не чинили жодного тиску. Щоб рішення, які приймаються, насправді були рішенням кожного з них. Депутат повинен бути впевненим, що його пропозиції будуть розглянуті і взяті до уваги. Відповідно, кожен депутатський запит, на який депутат має право, буде опрацьований, і ми не отримуватимемо більше відписок. Адже єдина зброя депутата — це його право на запит. Якщо проаналізувати подані депутатські запити за останній час і те, як було відреаговано на них, то можна зробити висновок, що реакція була неналежною. Головне, щоб депутатам цікаво було брати участь у засіданнях комісій. Якщо рекомендація депутата виноситься на засідання комісії, потім приймається рішення на комісії, а згодом і на сесії, депутатат і громада відчують результат діяльності. Іншими словами, депутат має бути впевненим, що від нього ще щось і залежить, бо на сьогодні, я переконаний, такої впевненості в більшості депутатів немає. Зі свого боку максимально сприятиму тому, щоб кожен депутат розумів, що він здатний впливати на ситуацію, незалежно від того, до якої політичної сили належить.
— Очевидно, Ви не станете заперечувати того факту, що більшості у залі обласної ради, на яку Ви могли б опертися будь якої миті, у Вас немає, як немає її і в новоутвореного «Європейського вибору». Вважаєте, що це тимчасове явище, чи, можливо, для голови облради зовсім необов’язково мати підтримку більшості?
— Це питання часу. Переконаний, що стабільна більшість буде в обласній раді ще в нинішньому скликанні.
— Чи залишиться серед пріоритетів у роботі координування обласною радою процесу написання та реалізації проектів місцевого розвитку в рамках програми «Східного партнерства».
— Проекти мають залишитися. Але не можна всю соціальну сферу села перекладати на фінансування через ці проекти. Що стосується бюджету, то ми плануємо внести до нього зміни. Буде проведено обговорення і аналіз бюджету - з тим, щоб його удосконалити. За короткий термін проаналізувати бюджет було неможливо. Політика політикою, але ми не могли проігнорувати бюджет, бо стояло питання подальшого функціонування народногосподарського комплексу Рівненщини. Хоча ми добре знаємо, що жити можна і не приймаючи бюджет. Але для того, щоб не було ніяких спекуляцій, ми це зробили. Тепер маємо ретельно проаналізувати цей документ, долучити до обговорення громадськість, підготувати зміни і винести їх на сесію, щоб остаточний, доопрацьований варіант бюджету влаштовував усіх. Перше обговорення на розширеному засіданні бюджетної комісії за участю громадськості відбудеться вже цього тижня .
— Ви плануєте зберегти надалі у структурі ради такий дорадчий орган як Координаційна рада при голові облради?
— Вважаю, що зберегти такий дорадчий орган однозначно потрібно. Мене цікавить розвиток громад, а для цього необхідне спілкування, обмін досвідом, думки голів районних рад. Тому, однозначно, такий орган буде збережено. Зараз постало питання про створення громадської ради при обласній раді. Є вже й ініціативна група. Вивчаємо питання, як це має бути: при голові, чи при раді. Наразі юристами вивчається цей аспект, громадські активісти пропонують певні напрацювання в контексті формату роботи і складу цього органу, тобто процес йде. Однак погодьтесь, смішно виглядає той факт, що люди мають контролювати депутатів, яких обирали ті ж таки люди! Краще було б провести перевибори, але, оскільки це зробити нереально то доведеться громаді контролювати депутатів!
— Чи можете вже сьогодні озвучити конкретні зміни, які чекають на обласну раду в найближчому майбутньому?
— Точно знаю, що ніхто і ні за яких умов не приховуватиме в обласній раді інформації. Це один із пунктів мого плану. Усе має бути відкрито, чесно і прозоро. Роботи насправді дуже багато. Трішки згодом я оприлюдню програму своїх дій і розповім про те, на чому акцентуватиму свою увагу.
— Зміни у складі апарату обласної ради плануєте?
— Напевно, що так, але, знову ж таки, дещо пізніше, оскільки наразі триває процес спецперевірки, і тому не маю права підписувати жодних розпоряджень. Але я вже мав можливість поспілкуватися особисто з кожним працівником апарату обласної ради і зрозумів для себе, хто чого вартий.
— Якою бачите співпрацю з органами виконавчої влади?
— Думаю, що в даному випадку доречніше вжити словосполучення «тісну роботу». Адже йдеться про життя територіальної громади. Виконавча влада має виконувати всі рішення територіальної громади. Буду приділяти багато уваги тому, щоб державні органи влади професійно виконували свої функції. Обласна рада даватиме їм рекомендації, а ось коли вони їх ігноруватимуть, це вже інша справа. Дозволю собі заявити, що всі органи виконавчої влади, в тому числі і контролюючі, працюють не так, як потрібно. Я розумію, що обласна рада не має на них прямого впливу, але в нас є законні методи впливу на ті структури, які погано виконують свою роботу. Виконавча влада має розуміти, що обласна рада буде повноцінно виконувати свої функції. І будемо робити все для того, щоб краяни відчули, що в них є захист, підтримка й обласна рада перебуває на сторожі їхніх інтересів. Я хочу, щоб мешканці Рівненщини відчували, що ми щось робимо для них. Те, що відбувається сьогодні на Майданах, — це ж не просто так. Такого обурення і збурення суспільства ще не було. Фактично, цей процес визрівав упродовж останніх трьох років. Хочу, щоб ми робили реальні кроки задля благополуччя людей.
Взяти для прикладу хоча б збір благодійних коштів у медичних закладах. На місцевому рівні це питання можна вирішити чи ні? Мені так і не зрозуміло, куди йдуть ці кошти. З нас постійно беруть внески, а питання життєдіяльності цих закладів не вирішуються роками. От, скажімо, є медична апаратура, подарована благодійним фондом Ріната Ахметова. А благодійні внески тим часом збирають з кожного пацієнта. Для чого? І коли мій знайомий перетелефонував у Фонд і розповів, що, мовляв, привіз на обстеження стареньку маму, а тут вимагають сплатити благодійний внесок у розмірі 600 гривень, то здійнявся скандал. Обстеження провели безкоштовно. Проблема ж, за великим рахунком, не в цьому далеко непоодинокому випадку. Просто треба чітко розставити акценти: якщо це форма заробляння грошей, то, вибачте, для чого ж ми фінансуємо ці заклади з бюджету? Так бути не повинно, і ми маємо подібні речі вирішувати на місцевому рівні. У вирішенні подібних питань виконавча і представницька гілки влади мають тісно співпрацювати. Я не прийшов з кимось сваритися, я прийшов робити все те, чого потребує українське суспільство, громада Рівненщини.
- З обранням Вас на посаду голови облради Ви одразу стали державним службовцем першого рангу. До цього, як відомо, Ви тривалий час були пов’язані з бізнесом. Як вважаєте, теза Майдану про відокремлення влади від бізнесу вже повністю втратила свою актуальність? Іншими словами, де гарантії того, що, ставши головою облради, Михайло Кириллов не проштовхуватиме власні бізнес-інтереси?
- Впевнений, що особиста відповідальність лежить на кожному. Якщо брати до уваги мій бізнес, то він жодним чином не перетинався з органами влади, я з бюджетом ніколи не працював. Якщо я чимось займаюсь, то займаюсь тільки одним. Займатися бізнесом і бути держслужбовцем — для мене це дві непоєднувані речі. Для того, щоб досягти успіху у будь-якій справі, треба віддаватися їй сповна.
- В останні роки на Рівненщині стало модно бути мисливцем. Ви теж полюбляєте полювання? Які заняття належать до світу Ваших захоплень.
- Ні, полювання мені не до вподоби. Постріляти в мішені я можу і в тирі. Натомість, люблю природу, прогулянки лісом, риболовлю. Займаюся спортом, постійно відвідую спортзал, щоправда, за останніх три тижні жодного разу не був. А так, тричі на тиждень бував у спортзалі. Ще я полюбляю побоксувати у спарингу. Не сильно, так собі, для розрядки і підтримки загальної форми.
Люблю готувати, щоправда, перші страви не дуже. Дуже полюбляю страви з риби, до м’яса якось майже байдужий. І салат умію приготувати. Головне, щоб було бажання і хороший настрій.
- А які Ваші читацькі уподобання?
- Останнім часом читаю багато літератури, пов’язаної із психологією. А найсвіжішою прочитаною книгою є «Змова багатіїв» Роберта Кійосакі, в якій автор ділиться роздумами про глобальну економіку, вважаючи, що сьогоднішня економічна ситуація може для багатьох відкрити нові можливості. Особливо мені сподобався розділ про змову проти освіти. Цікава думка про те, що здобуття освіти в більшості країн побудовано таким чином, що людей вчать багато зайвого, того, що в житті їм ніколи не знадобиться, але це лише теорія, не більше.
- Який зміст Ви вкладаєте в поняття «друг» і чи багато їх у Вас?
- У мене друзів не дуже багато. У моєму розумінні друг — це та людина, у якій ти впевнений на сто відсотків і, відповідно, тобі цікаво з нею спілкуватися, ділитися враженнями, думками. З кількома людьми я потоваришував, коли почав займатися громадською діяльністю. Майже в 30 років я знайшов нових надійних друзів. Ми разом і сьогодні, і я цим втішений.
• Розмову вів Василь Бурченя
