Вони докладають усіх зусиль, аби, зігріті теплом людських рук і лагідним весняним промінням, тендітні пухнасті сосонки та інші деревцята перетворилися на розкішний ліс, аби через роки ошатним віттям сягнули піднебесся.
– Тут у нас ростимуть сосна й береза, чергуємо по три рядочки королеви наших поліських лісів, і по два – тонкостанної красуні, – зустрічаючи, одразу презентує роботу, що кипить на ділянці, лісничий Більського лісництва Віталій Шах. – Насадження тут всохли, ми їх торік зрізали, а ось тепер уже й заліснюємо цю площу. До речі, берізки є свого роду фільтратором, тож захистять молоденькі насадження від такої напасті як коренева губка, та й гарно буде, і швидко ростимуть деревцята. А з такими помічниками, як у нас сьогодні, думаю, що впораємося із роботою швидко і якісно.
– А як же інакше? Лісівники нам допомагають, так і ми ж не можемо залишитися осторонь такої важливої справи. Земля легка, погода хороша, одне задоволення працювати, – усміхається, на мить випроставши спину, Вікторія Ляхович. Вона – вчитель інформатики Велюнської ЗОШ, а напарник, що вправно орудує мечем-колесом, фізрук Вадим Остаповець, недалечко ж – і учні. Робота кипить, тішать зір усмішки, ясно-зелені пучечки сосен у руках і відерцях, тоненькі вінички саджанців берези, ніжна мелодія весняного лісу, сплетена з вітру, аромату щойно розбудженої землі і любові, яку людина вкладає, аби виростити цю красу… Загалом цьогоріч у Більському лісництві посадили 21,3 гектара молодого лісу. Знадобилося для цього понад 220 тисяч штук сіянців. Частину з них виростили самотужки, рештою поділилося сусіднє Миляцьке лісництво, де розташований базисний розсадник. Власне, саме туди й пролягла наша подальша дорога.
– Торік ми виростили 640 тисяч штук сіянців. Маємо і базисний розсадник, і 50 соток тимчасових. А що вже золоті руки у наших лісокультурниць, то й не переказати. Досвід наших незмінних помічниць у лісокультурній справі, зокрема, Тетяни Шиманської та Наталії Савич, просто безцінний, за багаторічну роботу вони виростили мільйони й мільйони сіянців, – з ентузіазмом розповідає лісничий Миляцького лісництва Максим Гура і дорогою демонструє красиві насадження різного віку. Тут праця кількох поколінь – з одного боку ділянка з чотирирічним лісом, з іншого – вже височенькі десятирічні сосни, а оддалік – ошатна стіна гінких 60-річних дерев, а поруч і зовсім зрілих, яким не менше 80-ти… Недалечко ж, у дев’ятому відділі третього кварталу, і ділянка, де тільки починається життя молодого лісу. На площі у півгектара тут ростиме чистий сосновий бір. З допомогою наставників – помічника лісничого Леоніда Шиманського та майстра обходу №1 Віктора Томиловича – садити крихітні сосни теж допомагають учні місцевого освітнього закладу – Миляцького НВК. Важливою в цьому, кажуть, є не лише робота, а й неабияка виховна мета.
Загалом у Миляцькому лісництві цієї весни посадили 27 гектарів молодого лісу, ще на 11-ти доповнено лісові культури. Практично впоралися із весняною лісокультурною кампанією, як розповіла інженер лісових культур ДП «Висоцьке лісове господарство» Ольга Вальковець, і в інших структурних підрозділах підприємства. У доробку – 150 гектарів молодих лісів, 1,5 мільйона вирощених для цього сіянців. Також на 50 гектарах проведено доповнення лісових культур, на 66-ти – агротехнічні заходи, що сприятимуть природному поновленню насаджень. Не гаючи часу, готуються висоцькі лісівники і до пожежонебезпечного періоду, а також починають закладати базу і для весняної лісокультурної кампанії 2018 року – дбайливо зібране насіння, а це понад 100 кілограмів, висівається у розсадники по усій території лісгоспу, де плекатиметься впродовж багатьох місяців. До слова, аби мати якомога якісніший садивний матеріал, у нинішньому році у Висоцькому лісництві облаштували дві сучасні теплиці з крапельним зрошенням. Затрат, зауважує Ольга Вальковець, це потребує чималих, проте справа себе виправдовує, бо ж головне – посадити здоровий і красивий ліс, який радуватиме наступні покоління. При цьому важливо зауважити, що на території лісгоспу немає жодного незалісненого після рубок клаптика. Останні ж проводяться тільки вимушено – на територіях, де ліс всихає.
Зазвичай весняна лісокультурна кампанія у Висоцькому лісгоспі передбачає й активну участь в озелененні та благоустрої населених пунктів, закладів соціальної сфери та ін.
– Ось такі ялиночки тепер прикрашатимуть криничку на околиці села Жадень. Місцеві люди здавна її шанують, кажуть, що вода тут цілюща, – мовить лісничий Жаденського лісництва Іван Сєдов. – Із ініціативою зробити це місце ще привабливішим до нас звернувся голова Миляцької об’єднаної територіальної громади Федір Хлебович. Ми, звичайно ж, підтримали хорошу ідею. Тепер приємно й поглянути на зроблене. А із садивним матеріалом підсобило Миляцьке лісництво. Важливо, що молодь залучили до благоустрою, адже старші й так шанують це місце, а молодь треба виховувати.
Посприяло керівництво ДП «Висоцьке лісове господарство» і в ще одній важливій справі – 21 березня у центрі села Велюнь було закладено парк у честь загиблого в зоні АТО земляка – 23-річного Олександра Ярмоліча. Разом із місцевими жителями дерева садили керівники райдержадміністрації і районної ради Микола Петрушко та Микола Кухарець, сільський голова Олена Наумець, батьки загиблого Героя Інна Василівна та Микола Федорович.
– Це дуже важливо для нас. Коли я приїхала сьогодні сюди о восьмій ранку і побачила, скільки людей тут зібралося, аби впорядкувати територію і посадити парк, була дуже зворушена. Я пишаюся своїм селом і людьми, з якими жив наш Сашко, вдячна сільській раді, керівництву району, лісгоспу за допомогу, за те, що допомогли сьогодні зробити цю добру справу в пам’ять про мого сина, – розчулено мовила мати Олександра Ярмоліча.
Дуби, самшит, туї, берези, форзиція, ялівець козацький... Ця жива зелена краса десятиліттями нагадуватиме землякам про непоправну втрату, про подвиг юнака, котрий віддав життя за мир і спокій на рідній землі.
• Світлана Тубіна
