Лікарню закрито! Результат такий: людей обманули, протестні акції попередили. Стаціонарне відділення закрили одноосібним рішенням головного лікаря Здолбунівської ЦРЛ.
Яким чином Мізоцьке терапевтичне відділення перешкоджало втіленню медичної реформи в районі – невідомо. Воно є відокремленим структурним підрозділом ЦРЛ, а скорочення ліжкомісць не є реформою – просто економить бюджетні кошти. Неодноразові заяви Владислава Сухляка про те, що кошти на утримання Мізоцького відділення будуть забрані з ЦРЛ, не є правдивими, тому що медицина отримує цільову державну субвенцію, а не фінансується з районного бюджету. Тим більше нелогічним є твердження, що для того, аби надавати «якісні медичні послуги» жителям району, потрібно закрити терапевтичне відділення у Мізочі. Отже Мізоч і навколишні села, за версією головного лікаря, не входять до Здолбунівського району?
Так от, лікарню закрили, людей звільнили. Судова епопея триває вже п’ять місяців, із 5-го січня цього року. Що в її суті? Скорочення ліжко-місць не передбачає скорочення штату. А тому незаконно звільнені працівники Мізоцького терапевтичного відділення відстоюють своє право на роботу, а відтак – і на заробітну плату, яка для декого з них є чи не єдиним засобом для існування, вірніше – була. А головний лікар Владислав Сухляк всіляко намагається цього не допустити.
Уже на п’ятому засіданні, 16 травня, мали б відбутися судові дебати із винесенням рішення суду. Та ні Сухляк, ні представник Здолбунівської ЦРЛ на засідання не з’явились, попередивши про це в день суду. Причина: головний лікар – у відрядженні, представник – на лікарняному. Звичайно ж, що позивачі приїхали з Мізоча, так само, як і депутати районної ради, які їх підтримують у цій справі. Попередити ж їх не встигли. В результаті засідання перенесли на 29 травня.
У зазначений день Владислав Сухляк на засідання з’явився, але вже з іншим адвокатом. Дарма, що всі учасники засідання сподівалися на те, що воно буде у цій справі останнім. Представник ЦРЛ заявив, що він не готовий до дебатів і йому потрібен додатковий час для ознайомлення зі справою. Суддя клопотання задовольнив частково – оголосив перерву на дві години. За цей час до приміщення суду, окрім учасників судового процесу, почали масово сходитись працівники Здолбунівської ЦРЛ – завідуючі відділеннями, лікарі, медсестри та інші. З якою метою вони прийшли – невідомо. Це ж не мітинг, це – СУД, де керуються ЗАКОНОМ. Та беззаперечним є те, що не з власної волі всі вони залишили свої робочі місця в робочий час. Висновок напрошується один: працівники лікарні отримали вказівку головного лікаря - з’явитися до суду. І байдуже, що, можливо, в цей час хтось із пацієнтів лікарні потребував саме їхньої кваліфікованої допомоги (пам’ятаєте балачки про «якісні медичні послуги»?).
Судове засідання було недовгим. Адвокат ЦРЛ знову сказав, що часу для ознайомлення зі справою було недостатньо і попросив додатковий час для ознайомлення з аудіозаписами попередніх засідань. У результаті суддя прийняв рішення про перенесення судового засідання на 8 червня.
Що тут можна сказати? Щойно ситуація в суді почала складатися на користь позивачів, головний лікар розпочав кампанію із затягування судового засідання. Одного разу не з’явився до суду, наступного – відбулася заміна адвоката. Побачимо, що буде далі. Та найбільше шокував масовий прихід працівників ЦРЛ до зали суду. Навіщо? Щоб зіштовхнути лобами людей найблагороднішої професії? І чому головному лікарю, депутату обласної ради, так важко сказати своїм підлеглим правду про те, що робота Мізоцького терапевтичного відділення разом із його працівниками не становить ніякої загрози Здолбунівській ЦРЛ – ні фінансової, ні кадрової.
Це ще не кінець історії медичних реформ по-здолбунівськи. І ми ще будемо про це говорити, тим паче – маємо що сказати.
• Л. Черниш, смт Мізоч
Як стало відомо, суд прийняв рішення про поновлення на рботі звільнених медпрацівників. Продовження теми читайте в наступному номері «Вістей Рівненщини». Редакція готова надати газетну площу
протилежній стороні конфлікту в Мізочі.
