26 квітня 1986-го так само, як і нині, буяли своїм білим квітом вишні. І так само яскраво світило сонце. Світ уже здригнувся від найбільшої техногенної катастрофи тисячоліття, - аварії на Чорнобильській АЕС. Утім, радянська влада ще довго приховувала достовірну інформацію. Про те, що той вибух був силою в 500 (!) атомних бомб, скинутих на Хіросіму. Поширення радіоактивної хвилі буквально закрили собою українці, одразу ж заробивши страшну променеву хворобу: в муках відходили інший світ наші ліквідатори…
Ми ж залишилися з наслідками Чорнобиля: так і живемо – ось уже 39 років. У п’яти областях України є території, що офіційно визнані забрудненими, – вони належать до другої та третьої чорнобильських зон. Люди тут раніше виходять на пенсію, мають додаткову відпустку, діти в садочках та школах мають безкоштовне гаряче харчування (за нього сплачує держава), абітурієнти – пільги при вступі до вишів. І, врешті, чимало людей зі статусом пенсіонерів-чорнобильців (загалом їх в Україні понад 638 тисяч) через суди домоглися доплат до пенсій. Утім, отримували їх щонайбільше два роки.
Першого січня 2025-го все змінилося: влада підклала чорнобильцям величезну свиню. В жителів третьої чорнобильської зони одним розчерком пера відібрали ці доплати. На них просто не передбачили коштів у Держбюджеті: мовляв, у війну це непосильний тягар для держави. Натомість кожному, хто є в державному демографічному реєстрі, встановили доплату в розмірі прожиткового мінімуму – 2.361 гривню на місяць. Отак начебто відновили… (язик не повертається) соціальну справедливість.
А ось прокурорам та високим державним достойникам, що мають пенсії, вищі від 23 тисяч 600 гривень, вирішили застосувати обмежувальні коефіцієнти не законом, а постановою уряду. Що тут почалося! Суди, наче шалені принтери, пачками штампують рішення на користь віп-позивачів: тих моральних інвалідів, які совість назавжди залишили в прокуратурі. «Повернути розмір пенсії», - причому, з першого січня! – так звучать усі ці рішення, винесені «іменем України». І Пенсійний фонд тихенько повертає, - все до копієчки! А народові й далі розповідають солодкі байки…
Отака цинічна маніпуляція на згорьованих, переважно хворих людях, які щодня платять своїм здоров’ям за кожен прожитий під згубним впливом радіації день: для них коштів немає, а для суддів, прокурорів, депутатів, міністрів, - звісно,є. Тобто, й через 39 років влада в незалежній Україні веде себе так само, як і та, радянська, приховуючи достовірну інформацію. А ми дивуємося, чому ж українці не довіряють жодній владі?
Спроба провести дозиметричну паспортизацію забруднених територій у Київській, Чернігівській, Житомирській, Рівненській та Волинській областях вже була: ще в 2011році. Втім, люди тоді вийшли на протести, - і в уряді злякалися. Так і не наважилися опублікувати в ЗМІ експертні висновки (як це передбачено законодавством), щоб на їх основі переглянути статус населених пунктів.
Тож провернути цю чорну справу вирішили у війну, коли будь-які протести заборонені.
Спочатку поставили на паузу рішення судів, кинувши чорнобильцям кістку в 2.361 гривню. А вже 31 січня ухвалили постанову Кабміну № 111про дозиметричну паспортизацію населених пунктів на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: тихенько, наче злодії, без жодного попередження чи бодай натяку. Навіть у війну на це знайшлися немаленькі кошти. Приціл тут такий: оперативно отримати «потрібні» висновки, щоб якнайбільше українських сіл, селищ та містечок втратили статус другої та третьої чорнобильських зон. Зроблять це до кінця літа, - бо вже у вересні уряд вносить у парламент основні параметри Держбюджету. І там, судячи з такої надзвичайної активності владців, уже не буде жодних доплат! Бо люди, які майже чотири десятиліття «вигрібають» наслідки радіації, прокинуться на…чистих територіях. Отакий «подарунок» буде нам до 40-річчя Чорнобиля, - і до ворожки не ходи!
Народний депутат від Житомирщини Володимир Арешонков каже, що пільги, вочевидь, залишаться лише для ліквідаторів аварії на ЧАЕС та тих, хто має інвалідність, пов’язану з Чорнобилем (якби ж то ще й у цій темі в Україні була бодай якась справедливість!). І радить жителям громад, де вже у травні розпочнеться дозиметрична паспортизація, приєднуватися до фахівців науково-дослідних установ, які працюватимуть на місцях, та пильно стежити за цим непростим процесом. Та чи дослухається ця заздалегідь запрограмована на негатив машина до звичайних селян? І чи за безпросвітною роботою знайдуть вони на те час? На це й розраховано: розпочинають нині, коли село сіє, садить і ховає своїх дітей-захисників. Адже ні самі високопосадовці, ні їхні діти та онуки не йдуть боронити Україну: вони або «інваліди», або під бронню, або ж «доглядають» когось із родичів. Ну як же, скажіть, бодай на йоту повірити такій, з дозволу сказати, владі, яка щодня поглиблює прірву соціальної несправедливості, маючи простих людей за рабів? Тут уже не кричати, - вовком вити хочеться!
У переддень чергової річниці Чорнобиля влада майстерно намагалася «приспати» проблему, запросивши на так звані «круглі столи» виключно ліквідаторів, яким залишила ще трохи пільг. Але цих людей уже катастрофічно мало: ті реактори, які кожен із них носить у собі, з’їдають із середини.
Не краще й тим, хто живе в третій зоні. Лише один приклад. У селі Бережки Дубровицької громади на Рівненщині дитина народилася цілком здоровою. А вже в чотири рочки лікарі виявили в неї лімфому Беркітта, - страшне онкологічне захворювання! Гроші на переліт до Італії, де погодилися лікувати Емілію, збирало все село, - держава «умила руки». Добре, що дядьки дівчинки підтримують її та маму переказами з-за кордону. Чи подарує доля шанс цьому маленькому ангелові, невідомо. Селяни ж упевнені: це наслідок радіації, яка вже міцно в’їлася в їхнє нутро. Онкологія, надскладні ураження кісток та суглобів, - людям тут важко рухатися і жити. Та ще й із такою недоброю мачухою, якою стала для них держава.
За всі ці роки лікарі накопичили немало інформації про характер та рівень захворюваності на чорнобильських територіях. Тож не мовчіть, люди в білих халатах! Об’єднуйтеся в спільноти й не мовчіть, - адже кожен із вас давав клятву Гіппократа. До того ж, знелюднення України банально забирає у вас роботу, - кому будете надавати допомогу завтра?
Селяни б’ють на сполох: у їхніх корів – суцільні лейкози, як і тоді, після Чорнобиля.
« І підсумки, й висновки вже давно готові. Впевнена: не на користь простих людей», - відзначає Катерина Погулич.
«То нехай разом із зонами й хвороби, які ми нажили майже за 40 років, із собою забирають», - рекомендує чиновникам Світлана Охмак.
«Хряки, які знищують чорнобильських пенсіонерів. Зону зроблять чистою, і нехай люди здихають, потихеньку і планово», - обурюється Ірина Мосійчук.
Українське село з острахом очікує результатів дозиметричної паспортизації-2025. Бо разом зі зникненням третьої чорнобильської зони кануть у Лету й зазначені вище пільги. Отже, «ставки» для простих смертних дуже високі. Люди не здаються: на Рівненщині пропонують перекрити «варшавку», на Житомирщині виходять на мітинги, стукають у всі можливі двері, залучають народних депутатів. Утім, коли за права чорнобильців виступав народний депутат із Сарн Сергій Євтушок, у залі було лише… 12 його колег! Та й ті перемовлялися, сміялися, вирішуючи власні питання. Наче над цими стражденними людьми сміялися… Ті, хто не має у серцях нічого святого, не можуть ухвалювати такі рішення, – зробити «чистими» зони й «здоровими» – людей!
…Верховна Рада утворила тимчасову спеціальну комісію з питань чорнобильців. До її складу увійшло 15 народних депутатів від різних політичних сил. Своє перше засідання, так би мовити, з помпою, комісія провела 26 квітня на Чорнобильській АЕС. Втім, у постанові парламенту про її завдання чорним по білому написано: «розроблення заходів щодо вдосконалення механізму встановлення та перегляду зон та віднесення населених пунктів до відповідних зон». Що в перекладі з канцелярської на людську мову означає: вже завтра ви прокинетеся цілком здоровими на чистих територіях.
• Роман Вістенко
