Тоді постійно чогось не вистачало — то пального, то запчастин, то рейси, мовляв, збиткові тощо. Пам’ятаю, що й сам, будучи на початку 90-х студентом, з великими проблемами добирався додому у с. Маринин, що в Березнівському районі. Щоправда, останніх 9 кілометрів із Соснового до Маринина доводилося завжди йти пішки. Бо тоді про пряме автобусне сполучення між селом і обласним центром доводилося лише мріяти. Хтозна, допоки тривала б ця ситуація, якби на ринок пасажирських автоперевезень не дозволили зайти приватному перевізнику. Ці ініціативні люди не лише доклали зусиль для того, щоб діючий ринок автоперевезень почав працювати ритмічно, але й добилися відкриття нових автобусних маршрутів в області, що пасажирам забезпечило комфорт, а перевізникам — прибуток, який можна спрямовувати на розвиток власної справи.
Кілька років тому нам пощастило познайомитися з двома березнівськими підприємцями Ігорем Челиком та Олександром Корицьким. У кожного з них шлях у цей бізнес починався по-різному. Ігор Челик довгий час працював водієм у автопарку, і для нього ця сфера була добре знайомою. А Олександр Корицький займався деревообробним бізнесом. Перший зрозумів, що для того, щоб розвиватися далі, треба об’єднуватися і запропонував співпрацю Олесандру Корицькому, якого знав багато років. За ці роки життя підтвердило, що такий крок був вчасним і правильним. І нині серед семи перевізників, які працюють на теренах Березнівського району, Ігор Челик та Олександр Корицький мають чи не найкращий результат. У них є 20 автобусів різного класу, що дозволяє відправляти в той чи інший рейс саме той автобус, який і потреби пасажирів задовольнить, і не буде збитковим для перевізника. Автопарк тут кожного року оновлюється. Гордістю є нещодавно придбаний комфортабельний багатомісний автобус, обладнаний, як кажуть, за останнім словом науки і техніки. Таке диво щодня у рейс не відправиш, бо й дороги дещо не ті, і, чесно кажучи, шкода техніки. Наприкінці минулого року, наприклад, купили два нових «Еталони» та «Мерседес». Отож з’явилася можливість здійснювати перевезення навіть за кордон.
— У нашому суспільстві, на жаль, склався не зовсім позитивний стереотип про перевізників, чомусь вважають, що це легкі гроші. Але насправді це зовсім не так. Щороку в календарі можна відзначити днів 20, які є повністю збитковими, але їхати в рейси мусимо згідно з графіком. Треба сюди додати постійно зростаючі витрати на пальне, запчастини, врахувати плачевний стан наших доріг, невідшкодування державою перевезення пільговиків, відверте шкідництво окремих наших пасажирів. Отож і виходить, що не такий і легкий той хліб у перевізника.
Останніх п’ять років підприємці обслуговують соснівський напрямок і мають регулярні рейси з Березного до Рівного. За цей час вони створили дві сучасні бази, штат механіків, слюсарів, є необхідні бокси та оглядові ями, несе свою службу і чергова медсестра. Ознайомившись із усім цим господарством, можна зробити беззаперечний висновок, що перевізники думають про завтрашній день, вкладають зароблені кошти у розширення свого бізнесу, створення умов як для пасажирів, так і для найманих водіїв. До речі, про це — трохи детальніше.
За базою приватного підприємства Олександра Корицького знаходиться розкішний став з альтанками прямо на воді, можна сказати, райський куточок природи. Справді чудове місце відпочинку, де, за словами Ігоря Челика, після рейсу у спекотну пору водій може скупатися, половити риби, або ж просто відпочити в альтанці. І таких прикладів турботи про працівників, тісно пов’язаних із намаганням бути кращим у своїй сфері, тут можна навести багато. Ви лише побачили б, як акуратно складений інструмент на базі в Ігоря Челика.
— Для мене це дуже принципово. Порядок люблю у всьому, підтримував його навіть у непрості радянські часи, коли їздив рейсовим автобусом і чистота у всьому для багатьох здавалася далеко не першочерговою потребою. Але я такий: якщо порядок — то має бути у всьому, — ділиться з нами секретами свого успіху Ігор Челик.
І з ним не можна не погодитися. Адже, напевно, кожен і з нас ловив себе на думці, що нам усім дуже бракує пунктуальності, акуратності, чіткості не лише вдома, але й на роботі, безпосередньо на тій ділянці, на якій ти працюєш. І якщо кожен з нас ставитиметься до власної чи дорученої справи так, як це роблять березнівські перевізники, то успіх неодмінно прийде.
• Василь Бурченя
