Що таке прожити для людини 30 років? Це ще молодість, але вже молодість зріла, коли з першими зморшками з’являються перші «мізки». Але що таке, коли ти геній, патріот та улюбленець молоді, що заснув, як «мальва біля хати»? Володимиру Івасюку заздрили через його велику популярність, принижували, бо був «неформатом» для тогочасного керівництва та радянської ідеології. Він не бажав творити «під диктовку» тогочасної партноменклатури, був самобутнім, простим і водночас складним, за що не подобався тогочасним іменитим композиторам.
Нещодавно у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбувся літературно-музичний вечір «Його пісня буде поміж нас», присвячений сімдесятиріччю композитора-виконавця, поета, Героя України (посмертно), лауреата Національної премії імені Т.Шевченка (посмертно) В.Івасюка. Я, будучи на цьому вечорі та вдивляючись в обличчя людей того покоління «сімдесятників», думала, якщо вони прийшли на цей захід, отже в їхньому житті були не лише черги, дефіцит та інші «атрибути совка». Але у їхні молоді роки «влада вирубувала під корінь, забирала те, чого вони не хотіли віддавати». Ми, молоді, зараз просто уявити собі не можемо, як тепер почувають себе ті люди, ті видатні діячі та артисти, що пліч-о-пліч йшли з Володимиром Івасюком, дивлячись тепер на той балаган під назвою шоу-бізнес, як «топчуться по тому, чого не садили»?
На фото: Д. Мельничук за роялем композитора у Меморіальному музеї В. Івасюка в м.Чернівці, листопад 2017 р.
Два роки тому, перебуваючи у місті Чернівці, я відвідала разом із журналістом та фотографом із Тернопілля Романом Островським Меморіальний музей Володимира Івасюка. Нашому знайомству завдячую Назару Волощуку, якби не він, я б навряд чи втілила вою давнюю мрію відвідати музей. Роман Островський був особисто знайомий із Володимиром Івасюком, фотографував зйомки фільму-мюзиклу «Червона рута» (1971р.), знав та фотографував артистів «Золотого фонду української естради»: Василя Зінкевича, Софію Ротару, Назарія Яремчука... Познайомилися ми з Романом Карловичем три роки тому в Рівненському обласному краєзнавчому музеї, де він презентував свою виставку «Червона рута» – від Донбасу до Верховини», на яку запросив мене Назар Волощук, член суддівської ради Всеукраїнського фестивалю сучасної пісні та популярної музики «Червона рута», бандурист, просвітянин.
Володимир Івасюк – це передовсім частина нашої історії, він був зразком для наслідування, був... а для когось і зараз є…
• Дар’я Мельничук
• Фото Р. Островського
