Фотограф із Сарненщини в «Інстаграмі» рекламує рідний край
Фотограф-аматор із села Стрільськ, що на Сарненщині, Іван Михайлицький популяризує в Інтернеті рідний край завдяки фотографіям природи Полісся із висоти. Їх хлопець створює за допомогою дрону – безпілотного літального апарата – і мобільного телефону. Нині його фотографії у соціальній мережі “Інстаграм” поширюють десятки пабліків із тисячами підписників не тільки із Рівненської області, а й всієї країни. А зародилося його хобі із думки, що “наша українська природа нічим не гірша за пейзажі Норвегії чи, наприклад, Ісландії…” Однак ми чомусь у гонитві за іноземною красою закриваємо очі на власну...
Щоб не проґавити важливе
Більшість фотографій Іван Михайлицький зробив на найріднішій території – біля свого будинку та дорогою на роботу. Хлопець зізнається, що наперед не шукає якісь особливі місця для фото, бо так може проґавити багато важливого.
«Фотографія для мене – це спосіб показати людям красу рідного Полісся, – говорить Іван. – Показати чарівність лугів, селищ, річок, полів, лісів, на яку ми не звертаємо увагу. Спочатку я лише дивився в «Інстаграмі» фотографії закордонних пабліків, місцевостей в Норвегії, Ісландії, Новій Зеландії. А невдовзі зрозумів, що у нас же теж багато краси, яку варто показати світу. Просто вона маловідома, та й ми до неї ставимося з меншою повагою, ніж до прорекламованих пейзажів із-за кордону. Місця для фотографій з’являються випадково – якби я цілеспрямовано шукав те чи інше місце, яке розрекламоване в Інтернеті, то багато чого б втратив. Це було б щось старе, просто подане в новому ракурсі. А так, щоб нічого не пропустити, краще просто розвідувати маловідомі території. Фотографія – це щось спонтанне, коли ти бачиш красу, не шукаючи її спеціально».
«Чим більше фотографуєш, тим кращі знімки вийдуть»
Зазвичай хлопець показує природу такою, як вона є, без надлишків фотошопу. Однак, якщо потрібно дійсно вразити аудиторію, у фотошопі надає відтінків та яскравості.
«Бувають ранки та заходи сонця такі, що й до них додавати нічого не хочеться, – ділиться фотограф. – А також важливу роль грає просто місцевість з хорошим освітленням. Навіть при перепадах температури, наприклад, зараз, коли зима буде змінюватися на весну… Простіше кажучи, при пониженій температурі навіть сонце сходить яскравіше. Це дійсно краса!»
Головний девіз Івана Михайлицького – «Чим більше фотографуєш, тим кращі знімки вийдуть».
«Постійно треба практикуватися, – зазначає хлопець. – А читати і сухо вбирати інформацію… Вистачить й азів фотографування. Я стараюся по-своєму підходити до цієї справи, маю власне бачення того, як потрібно знімкувати. Поради щодо того, як фотографувати, звичайно, можу дати, але вважаю, що мій рівень наразі слабенький, адже я займаюся такою зйомкою лише другий рік.
Починав робити фотографії на мобільний телефон й фотографував усе, що бачив довкола. Я створив сторінку своїх фоторобіт в «Інстаграмі» (_MYHAILYTSKYI), а там вже мої фото почали поширювати і місцеві, і всеукраїнські пабліки, аудиторія яких майже 200 тисяч активних осіб. І, якщо говорити в загальному, то більшість популярних фото в «Інстаграмі» – це фото аматорів. До речі, помітив, що для міських жителів фото та відео із сіл стає більш цікавим, ніж фото із міста. До прикладу, у мене на сторінці є короткометражне відео, зняте на дроні, в якому коні перепливають річку Случ і яке набрало дуже багато переглядів. Якщо для села це буденна звичайність, то для міста – дивовижа.
Із «Диким Заходом» – на Полісся
На фотографіях Сарненщини великих грошей не заробиш. Та це й не є метою фотографа. Головна його ціль – популяризація рідного краю.
«Особливих серед своїх фото я не можу виділити, – додає Іван Михайлицький. – Кожна фотографія по-своєму красива й особлива. Як вже казав, мені подобаються ті світлини, на яких я з’явився у потрібному місці і в потрібний момент. А першочергова моя мета на найближчий час – розкрутити ці красиві місця, показати їхню туристичну привабливість. А далі хочу створити тут туристичний маршрут у стилі Дикого Заходу, подорожуючи Поліссям на конях й одночасно розказуючи цікаві історії та легенди, якими славиться мій край. Думаю, що багатьом буде захопливо відчути на собі моменти життя наших предків. Але це питання не стільки часу, як фінансового забезпечення, тому конкретну дату реалізації мого задуму сказати не можу».
• Олександра Нагорна
