Для країни, яка фактично перебуває у стані війни та економічному занепаді, інвестиції - не просто унікальна, а життєво необхідна річ. Це очевидно кожному. Втім, у місті Костопіль склалася парадоксальна ситуація – частина місцевих активістів та депутатів віднедавна чинять цьому шалений опір, прикриваючи гаслами «для загального добра» та «боротьби за чисте довкілля», вочевидь, власні бізнесові інтереси. Причому роблять це у період, коли 80 відсотків інвестицій вже освоєні і запуск надсучасного деревообробного підприємства ТОВ «Українські лісопильні» вийшов на фінішну пряму. Відтак на кону містечкових амбіцій - не лише втрата робочих місць та мільйонних надходжень до бюджету міста, а й міжнародний скандал.
«Теплий» прийом для інвестора
- Відразу після Євромайдану, у відповідь на обіцянки з боку керівників України (Президента, Прем’єра) про повну прозорість для зовнішнього інвестора, дружню обстановку та у контексті укладених угод про співпрацю з Європейським Союзом, я вирішив зробити інвестиції у цей проект лісопильного виробництва в Костополі, - пояснює свою мотивацію шведський інвестор, співвласник ТОВ «Українські лісопильні» Йохан Дунбек. – 26 лютого 2015 року Костопільська міська рада схвалила цей проект і ми розпочали його реалізацію, проінвестувавши в нього на сьогоднішній день понад 20 мільйонів євро. Наголошую – якби ми не мали усіх необхідних погоджень і дозволів від міськради, чи ж могли б майже цілий рік здійснювати монтаж заводу, чи могли б ми узагалі хоч щось зробити?
Якби все відбувалося цивілізовано, дійсно, як у європейських країнах, уже через три місяці це сучасне підприємство запрацювало б. Бракує, каже Йохан Дунбек, лише одного – нових кабелів для електропостачання виробництва. Адже, зрозуміло, що старі мережі непридатні для обслуговування такого потужного підприємства. І от цей крок, який мав би бути взагалі формальним, став на заваді реалізації на Рівненщині найбільшого за останні кілька років інвестиційного проекту. Точніше, його поставили поперек хороших намірів так звані борці за екологію. А механізм простий – не допустити, аби міська рада дала ТОВ «Українські лісопильні» дозвіл на оренду смужки землі для прокладання кабелю.
- На нас організували потужний тиск. Щойно створені, і невідомо звідки, групи активістів розповсюджують дезінформацію та поширюють брехню про шкоду, яку ми будемо завдавати мешканцям і довкіллю, - із прикрістю говорить Йохан Дунбек. - Це при тому, що ми - абсолютно екологічно чисте підприємство, і кожен, хто хотів у цьому переконатися, мав таку нагоду, адже ми відкриті для громади. Чиниться ж цей тиск з єдиною метою – не допустити, щоб міська рада надала дозвіл на оренду цих смужечок землі, і, відповідно, не до пустити, щоб ми запрацювали. Я це розцінюю, як свідомий саботаж нашої інвестиції. Фактично, нас і наші інвестиції у 20 мільйонів євро ця група осіб взяла в заручники.
Що ж одержить костопільська громада завдяки «Українським лісопильням»?
А що ж на кону? Вочевидь, вихідною точкою у визначенні можливих втрат міста після втрати шведського інвестора є той факт, що зареєстроване це підприємство не деінде (не за кордоном, у Києві чи, принаймні, у Рівному), а просто тут - у Костополі. Наскільки це цінно для місцевого бюджету, а відтак для вирішення соціальних та інших питань життя громади, зрозуміло кожному місцевому керівнику і пересічному костопільчанину. Адже у цьому випадку всі податкові платежі від діяльності підприємства потраплятимуть саме у місцеву скарбницю. Порахувати ж просто – річний оборот підприємства, як зазначив Йохан Дунбек, складатиме 45 мільйонів євро! Тобто, якщо послуговуватися найпростішою формулою податкових розрахунків, бюджет Костополя щорічно поповнюватимуть чималі суми, але виключно офіційно. Чи ж зайві вони для місцевої громади? Питання, вочевидь, риторичне. Як і те, чи потребує Костопіль додаткових 150 робочих місць, які будуть створені на підприємстві.
- Загальна вартість цього інвестиційного проекту 25 мільйонів євро, щороку тут здійснюватиметься стовідсоткова переробка 600 тисяч кубометрів деревини, виключно сертифікованої, - наводить промовисті цифри директор «Українських лісопилень» Сергій Ступницький. – Нині на підприємстві буквально кипить робота, чимало працівників уже пройшли стажування за кордоном, в тому числі у Фінляндії. Добре пам’ятаю ті часи, коли на цьому промисловому майданчику потужно працював Костопільський ДОК, я там пропрацював понад 40 років. Потім, на жаль, виробництво майже згорнулося. І ось тепер відроджується, але вже сучасне, відповідно до найновітніших технологій. Прикро, що цьому чиниться спротив.
– Переваги, які одержить Костопіль і Рівненщина від цього виробництва, полягають ще й у чималих перспективах, – додає віце-президент асоціації «Меблідеревпром» Володимир Ганцюк. – Рівень глибокої переробки деревини в Україні нині найнижчий у Європі. Ми переважно експортуємо сировину замість того, щоб у себе переробляти її і створювати додану вартість. Акцент на останньому посилюється ще й з огляду на постанову Кабміну про заборону експорту «кругляка». Відтак, аби не втратити ресурси для здійснення виробничої діяльності, лісівничі підприємства змушені будуть шукати в Україні ринок реалізації. Хіба ж не є відповіддю на ці виклики створення таких переробних підприємств як «Українські лісопильні»? Цей проект - суперсучасний і екологічно чистий. Твердження про шкоду для довкілля, яким нині маніпулюють окремі костопільські підприємці, - просто нісенітниця, це підтвердить кожен досвідчений спеціаліст. Тим часом, якби підприємство запрацювало, це стало б поштовхом до нових інвестицій. Маючи на місці виробництво якісних пиломатеріалів, могла б іти мова про створення, наприклад, підприємства з виробництва меблів чи іншої продукції. А це - ще ширші перспективи для розвитку міста.
«Корінь зла – незаконні пилорами»
Чому ж чиниться спротив реалізації проекту ТОВ «Українські лісопильні»? На думку Володимира Ганцюка, коренем зла у скандальній ситуації, що склалася в Костополі, є нелегальні пилорами та ті, що працюють непрозоро. Адже вони не зможуть конкурувати з таким потужним виробником. Пан Ганцюк вважає, що за зовнішніми екологічними гаслами – банальний спротив «чорного бізнесу», який може втратити свої прибутки.
Із прикрістю говорить про цю ситуацію та сподівається на залагодження інвестиційного скандалу і директор департаменту економічного розвитку та торгівлі Рівненської облдержадміністрації Ігор Тимо-шенко:
- Рівненщина завжди славилася тим, що була дружньою до інвестора. Відповідно, і від нього мала довіру. Робота щодо створення сприятливого інвестиційного клімату була системною і тривала роками. Ми дуже виграшно виглядали на фоні сусідніх областей. У ситуації, що склалася в Костополі, ми однозначно на стороні інвестора і готові підставити йому плече. Черги ж інвесторів, які хочуть вкладати кошти в Рівненщину, нині, як ви розумієте, немає.
- Я все ж таки сподіваюся, що найгіршому варіанту розвитку подій вдасться запобігти, - каже Йохан Дунбек. – Адже загалом відчуваю підтримку міської влади, спротив чинять лише окремі особи. Якщо ж ні, це буде міжнародним скандалом, адже, як я вже зазначав, 80 відсотків запланованих інвестицій уже освоєно.
Година «Х» припадає на 18 грудня, тобто на сьогодні. На цей день призначено першу після виборів сесію Костопільської міської ради. Питання про надання дозволу на оренду землі для прокладання кабелю, що необхідний, аби запрацювали «Українські лісопильні», - у порядку денному. Хочеться сподіватися, що справжня турбота про добробут громади переможе маніпуляції та чорний піар, а відтак вдасться і міжнародного скандалу уникнути, і нові перспективи для міста відкрити.
• Олеся Бондаренко
