Електронний документообіг у міській раді. Можливість подати документи на приватизацію земельної ділянки в режимі онлайн, простежити, як голосували депутати, а також скористатися сервісом «Smart- city». А ще - електронні послуги для ФОПів, перевізників, будівельників, власників авто. Все це у перспективі може бути доступно рівнянам. Що потрібно для цього зробити на рівні і держави, і міста, розповідають народний депутат України від Рівного Олександр Ковальчук та підприємець, активіст “Слуги народу” у Рівному Олексій Яницький.
Народний депутат України Олександр Ковальчук
- Однією з системних політик, які впроваджує партія “Слуга народу” є діджиталізація. Працюють профільні міністерства, ухвалені закони. Нагадайте, який план цифрової трансформації країни?
Олександр Ковальчук: - Діджиталізація, електронний документообіг, онлайн- послуги - одна із передвиборчих обіцянок «Слуги Народу» та Президента Зеленського. Ми вже йдемо цим шляхом. Я теж палкий прихильник сучасних цифрових та інформаційних технологій і вболіваю за те, аби не тільки в Рівному, а й загалом у країні розвивалась ІТ- індустрія. Нині працюю над тим, щоб забезпечити максимально зручні умови для роботи українських IT- компаній і підвищити рівень конкурентоспроможності України на світовому ринку ІТ- послуг. Саме тому став співавтором двох законопроєктів, які введуть у законодавче поле України віртуальну економічну зону «Дія Сіті», яку розробляє Мінцифри. Це проєкт закону №3979 «Про заходи щодо стимулювання ІТ- індустрії в Україні», який пропонує особливий режим оподаткування ІТ- компаній, спеціальну модель оподаткування доходів працівників ІТ- індустрії та можливість оформлювати трудові відносини за контрактом. А також проєкт закону №3933- 1 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо заходів стимулювання розвитку інформаційних технологій в Україні)». Він передбачає оподаткування зарплати IT- працівників на 5% податку з доходів фізичної особи та 5% єдиного соціального внеску (якщо сума ЄСВ буде не меншою за подвійний розмір мінімального страхового внеску), введення податку на виведений капітал за ставкою 18%. Також податкові пільги отримають ІТ- компанії, які відповідатимуть вимогам профільного законопроєкту та будуть включені до спеціального реєстру. Ці законопроєкти будемо доопрацьовувати з Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики, Комітетом цифрової трансформації й представниками провідних IT- компаній. Дуже хотілося, аби ці закони сприяли перетворенню нашого міста на один із центрів розвитку ІТ- сфери та креативного підприємництва.
- Що з задуманого вже вдалося зробити? На Вашу думку, як мешканці міста сприйняли ініціативи на кшталт додатку “Дія”?
Олександр Ковальчук: - У лютому був презентований додаток державних онлайн послуг “Дія”. Як сказав Володимир Зеленський, держава має бути для людини просто сервісом. Зручним, а найголовніше, простим і зрозумілим. Вперше в історії України вище політичне керівництво, керуючись єдиним задумом, запустило національний проект цифрової держави. Додаток містить посвідчення водія і свідоцтво про реєстрацію ТЗ, штрафи на авто, цифровий паспорт, закордонний паспорт, студентський квиток, страховий поліс. Наша мета - оцифрувати 100 % державних послуг до 2024 року. Йдеться, зокрема про такі послуги, як реєстрація ФОПів, юридичних осіб, "єМалятко", послуги для перевізників і будівельників, а також послуги для власників авто. Переконаний, що рівнянам сервіс сподобався. Адже це дуже зручно, коли усі відносини з державою людина може здійснювати за допомогою звичайного смартфона та Інтернету. Тож робота у цьому напрямі триватиме.
Нещодавно Президент підписав закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб- підприємців”, над яким працювали ми з колегами з комітету. Зокрема, закон скасовує обов’язкову книгу обліку доходів для ФОПів, за відсутність якої раніше передбачався штраф — приблизно 600 гривень.
Фізичні особи-підприємці І- ІІІ груп на спрощеній системі оподаткування зможуть обирати самі, у якій формі вести облік – паперовій чи електронній. Записувати треба лише місячний підсумок, а це можна робити в електронному кабінеті чи навіть у Excel.
Фізичні особи-підприємці на загальній системі зможуть вести облік також у паперовому або електронному вигляді, але за типовою формою, визначеною Міністерством фінансів.
Крім того, закон скасовує договір про визнання електронних документів для реєстрації в електронному кабінеті платника податків та передбачає, що в електронному кабінеті відображатимуться податкові повідомлення, тож ви зможете спілкуватися з податковою онлайн.
Також документ вносить зміни до Податкового кодексу, зокрема, полегшує умови податкових перевірок. При перевірці оформлення працівників усунули можливість опитувати працівників і роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування.
Працюємо над діджиталізацією процесів далі!
Підприємець Олексій Яницький
- Який вектор діджиталізації буде на місцях? Що змінюватимуть в першу чергу?
Олексій Яницький: - Коли мова йде про діджиталізацію на місцях, то на це потрібно дивитися з однієї точки зору - чи стане людям зручніше і простіше отримувати адміністративні послуги. Виходячи з цього, варто, по- перше, розширювати спектр електронних послуг, які надає ЦНАП. А його робота, до речі, у нас організована дуже добре. Варто продовжувати працювати в цьому напрямі, адже зараз можливості значно більші, ніж були 6 років тому.
По- друге, потрібно подбати про електронний документообіг у Рівненській міській раді, а також про впровадження електронної системи голосування для депутатів. Це не повинно відбуватися через Zoom. Мають бути інші програмні рішення, які, до речі, на сьогодні розроблені. Власне, це потрібно не лише для полегшення роботи депутатів, а й для того, щоб мешканці міста могли відстежити, як голосують за рішення, які їх цікавлять.
І по- третє, у Рівному, варто запроваджувати ситему Smart- city, яка наразі існує в Києві, Львові. Це концепція, в основі якої лежить місто, що використовує різноманітні інформаційні технології. І вони охоплюють різноманітні сфери: безпеку, транспорт, медичні послуги, комунальне господарство, благоустрій тощо. Джерелами цифрових даних служать відеокамери, різні датчики, сенсори, інформаційні системи, які впроваджуються у повсякденне життя.
Таким чином доступними є електронні системи управління дорожнім рухом, розумний підхід до вуличного освітлення, залучення жителів міста до управління, безготівкові платежі, електронний документообіг.
- Київ, Львів, Івано- Франківськ значно випереджають Рівне у впровадженні електронних послуг. Чому так сталось?
Олексій Яницький: - Взагалі діджиталізація – це інструмент, який має спростити роботу сервісів, щоб споживач міг безперешкодно отримати ті чи інші послуги.
Так, перехід на «цифру» зменшує бюджетні витрати та звільняє від бюрократичної тяганини.
Весь світ досить швидко рухається вперед у цифровому плані. Ми, на жаль, пасемо задніх. Тому потрібно досить швидко включатися у ці процеси. Повинна бути створена діджитальна інфраструктура, оцифрувати всі можливі бази даних, зробити реєстри максимально відкритими та прозорими. Це – мінімум, який потрібно зробити.
Київ та Львів справді в цьому плані нас випереджають. Тому нам важливо адаптувати їх досвід до наших умов і впроваджувати в Рівному. Маю на увазі ту ж систему "Smart-city". До речі, вже найближчим часом плануємо з колегами детально вивчити досвід цих міст, щоб поступово запроваджувати і в нас.
- У Рівному один із кращих ЦНАПів в Україні. Однак чи є ми кращими у царині електронних адміністративних послуг ? Що потрібно змінити, щоб бути кращими?
Олексій Яницький: - Рівненський ЦНАП справді дуже добре організований. Він добре виконує свої функції. Але треба йти вперед. Цифровий простір розвивається дуже швидко. Тож маємо це використовувати. Наш ЦНАП справді надає широкий спектр послуг. Але їх значна частина - ще аналогові. Тобто треба допрацьовувати програмні рішення, щоб переходити на «цифру». Крім того, за останні 6 років законодавча баз суттєво змінилася. Зникли ті прогалини, які гальмували роботу, коли ЦНАПи створювалися.
Власне, на поліпшення надання адміністративних послуг якраз можуть вплинути депутати Рівнеради. Так, добре було б ініціювати прийняття програми щодо діджиталізації послуг, виділити на це фінансування, щоб можна було працювати в цьому напрямі.
Взагалі ж хочу зазначити, що громадяни, які вперше стикаються з системою надання адміністративних послуг, мають як мінімум, не отримати від цього стрес, а як максимум - бути задоволеними.
Також на сьогодні важливим є спрощення процедур надання послуг як для споживача, так і для її надавача. Власне, в цьому напрямі й будемо працювати. На всіх рівнях.
- Багато років тривають розмови про діджиталізацію роботи Рівненської міської ради, однак суттєвих зрушень немає. Що, на Вашу думку, варто зробити і що це дасть для звичайних мешканців міста?
Олексій Яницький: - Як я вже казав, Рівненській міській раді варто переходити на електронний документообіг, а також подбати про електронну систему голосування під час сесій. Щоб це відбувалося не через «Zoom». Натомість щоб у рівнян була можливість відстежити, хто і як голосує за конкретне питання. Власне, це все потрібно і для спрощення роботи депутатів, і для зручності жителів міста. Я наведу конкретний приклад. Річ у тім, що 80 відсотків питань, які виносять на сесію Рівнеради - земельні. І на сьогодні людина, яка хоче приватизувати 2 сотки городу біля свого будинку, не може відстежити, як “рухається” її питання і чи “рухається” взагалі. І її присутність на сесії може бути щасливою випадковістю. Тоді людина принаймні має шанс переконати депутатів, що ця земельна ділянка належить їй і потрібна для особистого користування, а не для забудовника.
Та навіть подати всі документи для приватизації земельної ділянки - це ще той челендж. Натомість якби це можна було б зробити в онлайн- форматі, зайшовши в систему, наприклад, за допомогою цифрового підпису, це значно спростило б процес. Крім того, добре було б, якби з’явилася можливість відстежувати, чи пройшло питання, яке тебе цікавить, відповідну комісію, як голосували за нього депутати. Власне, над цим потрібно працювати. При чому, найближчим часом, щоб за півроку - рік вирішити питання.
- Чи зможуть рівняни ефективно використовувати ці послуги? Рівень комп'ютерної грамотності бажає залишати кращого. Як це змінити?
Олексій Яницький: - Надання адміністративних послуг потрібно максимально спрощувати і для тих, хто їх отримує, і для тих, хто надає. Звичайно, це процес двосторонній. Влада повинна забезпечити якісне надання цих послуг, безперебійну роботу сервісів, оцифровані бази даних і так далі. Натомість споживачі мають вміти отримати таку послугу. Звичайно, постає питання рівня комп’ютерної грамотності. Особливо це актуально для представників старшого покоління. Вони є активними споживачами адміністративних послуг. Натомість для них онлайн- формат нерідко є проблемою. Натомість в умовах карантину багатьом все- таки доводилося опановувати онлайн-сервіси. Думаю, виходом могли б бути різноманітні просвітницькі ініціативи саме для цієї категорії рівнян.
