На території Рівненщини знаходиться 1222 установи культури. Йдеться про сільські клуби та будинки культури, бібліотеки, музичні школи тощо. Половина від цієї кількості, а точніше 566 установ, розташовані в Рівненському районі. Решта – у Вараському – 119; Дубенському – 281; Сарненському – 256. Серед цієї кількості є чимало об’єктів у аварійному та передаварійному стані, ті, які опалюються повністю або ж частково, тобто там є одне робоче місце, наприклад, бібліотекаря.
У наш час проблема з опаленням є у переважній більшості установ культури. У Вараському районі лише 4 об’єкти культури, які не опалюються, ще у чотирьох за рахунок електроопалення гріються на робочому місці. У Дубенському районі зовсім не опалюється 21 об’єкт, 25 мають часткове електроопалення одного робочого місця, два об’єкти на території району перебувають в аварійному та передаварійному стані. Це сільські будинки культури у с. Берег та Уїздці (Острожецька громада).
У Рівненському районі аварійних зараховують аж 83 об’єкти, фактично кожен сьомий об’єкт має такий статус. Ще 26 об’єктів на початку цього року було визнано передаварійними. Не опалюються 29 об’єктів, у 58-ми частково опалюється робоче місце, передаварійних налічується 26.
У Сарненському районі не опалюється 12 об’єктів, часткове електроопалення робочих місць мають 17. Аварійних об’єктів на території району немає, проте статус передаварійних мають 10. Це зовсім невеличкий зріз щодо нинішнього стану установ культури Рівненщини, що нам надали в управлінні культури та туризму Рівненської ОДА. Працівники управління щороку збирають та оновлюють цю статистику, але вона від того не покращується, а скоріше навпаки. Сьогодні рідко яка громада може дозволити собі провести капітальний ремонт клубу, який знаходиться в адміністративному центрі громади, не кажучи вже про решту сіл, які входять до тієї чи іншої громади. Культура стагнує і війна в Україні лише поглибила цю ситуацію. Зрозуміло, що коли стоятиме вибір між відновленням житла чи відновленням клубу, то варто обрати відновлення житла.
Але, дякуючи Богові та ЗСУ, наш регіон ще, можна сказати, не зачепила війна. І проблема спроможності сільського клубу іноді постає дуже гостро. Як-от, наприклад, у Гориньграді Другому Білокриницької громади, де, окрім старенького клубу, немає нічого. Навіть магазини облспоживспілки в цьому селі позакривалися, приватні підприємці теж згорнули свій бізнес із торгівлі. Тобто в умовах, коли в селі немає нічого, окрім клубу, то недооцінювати його роль не варто. Він залишається єдиним громадським місцем у селі, де люди можуть зустрітися й обговорити свої проблеми або ж поділитися радощами. Тому відремонтувати цей заклад треба, це розуміють і в громаді, і в селі. Редакція зі свого боку, за підтримки виконавчої влади громади та сільських активістів взяла на себе зобов’язання допомогти громаді знайти оптимальне рішення щодо функціонування клубу в найближчому майбутньому.
• Василь Бурченя
Ця публікація підготовлена у співпраці з Українською Асоціацією Медіа Бізнесу та за підтримки ЮНЕСКО, за фінансування народу Японії. Автори несуть відповідальність за вибір і виклад фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені думки, які не обов’язково належать ЮНЕСКО та жодним чином не зобов’язують Організацію.
