Класики не винні

Не виключено, що вже найближчим часом не можна буде співати  фронтову пісню “Давай закурим…”, носити футболки з написами “Marlboro” чи “Camel” або ж читати книги, в яких на титульній сторінці зображено людину з цигаркою. Усе це може бути розцінено як реклама тютюнокуріння і потрапляє під заборону.
Як відомо, з 16 вересня ц. р. набрав чинності Закон України, який заборонив рекламу, спонсорство та стимулювання продажу тютюнових виробів. Чи допоможе цей закон звільнити суспільство від тютюнової залежності, покаже час. Але однозначно - що протидіяти цьому злу конче необхідно. Адже в наш час курять практично всі, непоодинокими є випадки, коли «смалять» навіть мами, які годують дітей грудним молоком. Не зайвим буде нагадати і про високий показник смертності та різноманітних захворювань, які напряму пов’язані з курінням.
Одначе у бізнес-колах, торговельній галузі застосування норм цього закону вже починає викликати серйозні побоювання. Нечітко прописані деякі положення закону загрожують величезними штрафами (30-50 тисяч гривень), а, отже, і припиненням бізнесу, пов’язаного з продажем цигарок. А коли закон прописано нечітко, то його можна трактувати, як кому заманеться. В Одеській області, наприклад, мало місце накладення згаданих вище штрафів, в деяких інших місцях України вилучалися з продажу книги, в яких письменники (наприклад, Василь Шкляр чи світові величини -  Борис Пастернак і Роберт Рождественський) сфотографовані з цигаркою. Виходить, що нам треба зовсім змінити своє ставлення до класики.
Перші два місяці застосування Закону підтвердили необхідність широкого обговорення цієї проблеми в суспільстві. Наприкінці листопада у Львові відбулася прес-конференція для журналістів західного регіону України, на якій керівники Держспоживінспекції Львівської області, представники Українського союзу промисловців і підприємців та громадських організацій із захисту прав споживачів намагалися окреслити ті положення Закону, які можуть потягти за собою штрафні санкції.
Отож, Закон забороняє розміщення будь-якої інформації з метою стимулювання продажу тютюну безпосередньо на тютюнових виробах та їх упаковці, в тому числі малюнків та інших зображень, а також муляжів сигаретних пачок. Цінники можуть бути розміщені на окремому плакаті розміром не більше 30х40 сантиметрів. Забороняється також продаж тютюнових виробів у наборі з іншими товарами, наприклад, запальничками чи попільничками (?!), проведення різноманітних лотерей і акцій з продажу цигарок.
Продавець, до речі, не має права агітувати покупця купувати ті чи інші тютюнові вироби, надавати покупцеві інформацію рекламного характеру щодо певних видів тютюнових виробів. Наприклад, якщо покупець запитає: я, мовляв, курю одну марку цигарок, а мені порадили іншу, бо там менше шкідливих «речовин», то продавцю заборонено допомагати покупцю розібратися з вибором цигарок. Інакше, при бажанні, такого продавця можуть притягнути до відповідальності. Дуже спірним, невизначеним до кінця є питання освітлення вітрин із тютюновими виробами, оскільки освітлення дозволяється таке, яке не привертає окремої уваги споживачів до вітрин і прилавків з тютюновими виробами. Якщо, скажімо, в магазині освітлюється вітрина з тютюновими виробами, то так само повинні освітлюватися й інші.
Загалом, якщо до самого Закону, в широкому розумінні, питань буцімто й немає, то до норм його застосування та окремих положень, які прописані нечітко, їх таки дуже багато. І дуже не хотілося б, щоб загалом гарна ідея була спаплюжена особливостями втілення її в життя, як це у нас часто буває. Важливо знайти золоту середину, щоб не постраждали інтереси ні курців, ні продавців.
• Роман Вістенко