Хто в Костополі влада і до чого тут Ленін?

Депутатський корпус міської ради настільки вболіває за здоров’я літнього мера Євгенія Денисюка, що значну частину його повноважень перебрав на себе

У це складно повірити, але 72-річний Євгеній Денисюк цьогоріч вшосте очолив Костопільську міськраду. Його кандидатура стала справжньою проблемою для опозиції.

Формально мер Костополя перебуває у коаліції. Представники цих політичних сил повністю поділили владу між собою і отримали посади заступників, а представник ЄС – посаду секретаря ради, тобто другої людини після голови. В опозиції залишилися дві політсили – Рух та Батьківщина. Кандидатуру від останньої на посаду мера не було допущено до участі у виборах. Тільки от стосунки у мера з більшістю дуже дивні і малозрозумілі. Збоку це схоже на, так би мовити, співпрацю чи шлюб із примусу або ж за розрахунком.

В історії Костополя, де Денисюка обирали на цю посаду аж 6 разів, він ще ніколи не був таким слабким і безпомічним градоначальником. Нова міська рада за короткий період зуміла максимально обмежити чи то обрізали повноваження міського голови, і став він, як кажуть, англійською королевою – його ще поважають, але вже не бояться, бо він нічого не вирішує. Очевидці розповідають неймовірні речі: людям, які приїжджають на прийом до Денисюка, він заявляє, що безсилий їм допомогти і рекомендує з питаннями, які їх турбують звертатися до Олексія Кособуцького.

З іншого боку, для Денисюка, можливо, не все так і погано. У 72 він вже не має того запалу енергії і завзяття, який ув ще 20 років тому. Літньому чоловіку хочеться спокою, відпочинку, але водночас і можливості працювати на улюбленій посаді. Якщо він сам придумав таку схему плавного відходу від влади – то це просто геніально, він зберіг статус, але позбувся клопотів і головного болю, який йому в такому віці вже зовсім ні до чого. Якщо ж цю схему придумали його партнери по коаліції, то є велика ймовірність, що ця коаліція дуже швидко розпадеться, бо не матиме можливості задовольнити апетити всіх, оскільки вони будуть постійно рости.

У селах Костопільщини сьогодні реально складна ситуація: старої влади вже немає, приміщення сільських рад зачинені на замок, нова сюди ще не добралася і, схоже, не дуже поспішає. Інколи доходить до казусу – людям радять, щоб колишній сільський голова написав довідку, а печатку вже поставлять у Костополіській ТГ.

КОМЕНТАРІ:

Євгеній Денисюк, чинний міський голова Костопільської ТГ: – Поки що не хочу коментувати ситуацію, яка склалася в Костопільській міській раді, бо, що б я зараз не сказав би, мої опоненти звинуватять мене в необ’єктивності. Треба зачекати 2-3 місяці, поки ситуація стабілізується. Ми не одні такі. Схожа ситуація є в багатьох міських радах України, у тому ж, скажімо, Львові. Я переконаний, що вона  стабілізується.

Дмитро Єрмаченко, екссекретар Костопільської міськради: – Сесія скоротила посади радника та речника голови. Це було політичне рішення. Бо якби йшлося про економію коштів, то штат міськради не розширювали б із 24 посад до 64. Після звільнення я став на облік у Центр зайнятості, де перебуваю і донині.

Андрій Коренчук, депутат Костопільської міської ради: – Справді, усі питання Євгеній Денисюк погоджує з депутатським корпусом. Це принципова позиція більшості. Ми підтримували його на виборах, то з ким він тепер має  співпрацювати? З опозицією? БЮТ уже дохлий. Ми всі питання вирішуємо спільно за столом переговорів, знаходимо консенсус і виносимо їх на сесію. Спільними зусиллями  нам вдалося зекономити 50 мільйонів гривень бюджетних коштів, бо, якщо порівняти з іншими громадами, не стали роздувати штат апарату ТГ.

Давид Дідух, секретар Костопільської міської ради: – Колишні керманичі сіл, які приєдналися до Костополя, ходять до міськог голови Євгенія Денисюка і вимагають посади для себе. Але в нас дуже мала чисельність апарату і задовольнити потреби усіх міський голова не може. У міській раді сформовано чітку і послідовну коаліцію, і ніякого перетягування «канату» у нас немає. Без рекомендації профільної комісії на сесію не виноситься жодне питання. Депутатський корпус зараз працює чітко і злагоджено, хоча опозиція час від часу і намагається вносити деструктив у нашу роботу.

Сергій Ткачук, депутат Костопільської міськради: – Реально містом сьогодні керує Олексій Кособуцький. У міського голови відповідь на всі питання одна: « Я ні на що не впливаю, зі мною ніхто не радиться». На сьогодні у 8 колишніх сільських радах не лишилося жодного керівника. Добре знаю, що Марія Дернюк приходила до Денисюка з питанням: мовляв, кажіть, що нам робити далі, бо ж не можуть села бути самі по собі. У відповідь вона теж почула ці слова. Населення на території 8 сільських рад та колишньої Пісківської ОТГ, яка теж приєдналася, кинуто напризволяще. Денисюка не цікавить не тільки те, що робиться в селах, а й у місті. А це 44 500 жителів. Люди шоковані від того, що відбувається. Я думаю, що для Денисюка така ситуація є комфортною, бо він літня людина і вже хоче спокою. Весь негатив йтиме не на нього, а на депутатів, котрі входять у коаліцію. Ми, опозиція в міськраді, куди входить 12 депутатів від БЮТу і РУХу, не можемо нічого вдіяти. Нам навіть не завжди надають слово, коли ми його просимо.

Олексій Кособуцький, депутат Костопільської міської ради, голова бюджетної комісії: – Змінилася система прийняття рішень і управління громадою – це  100-відсоткова правда. На сьогодні  є чітка і стала більшість в депутатському корпусі, вшосте обраний голова Євгеній Денисюк, на  повноваження якого ніхто не претендує. Інша справа, що нині голова вже не приймає одноосібних рішень: ні у великих, ні в малих питаннях. Раніше міський голова був царем міста. На сьогодні ситуація  трохи змінилася, і вона стала більше схожою на місцеве  самоврядування. Є голова з його повноваженнями, депутатський корпус, є більшість зі своєю позицією, є позиція  голови, завжди є дискусія - і в ній завжди перемагає той,  хто правий. Дискусія дає можливість приймати незаангажовані рішення, не кон’юнктурні, а збалансовані, тому  що є два полюси влади, які на виході дають ефективні  рішення. Ось, якщо коротко, те, що відбувається в Костополі. Але зовні для людей, які звикли думати, що Денисюк у Костополі є як Ленін, і як так може бути, що він  не може одноосібно прийняти рішення, - для них це справді  звучить дико. Це стосується кадрів, фінансів, структурних  підрозділів. Я допускаю, що він так часто говорить людям,  бо я цю більшість очолюю. Те, що багатьом не подобається,  що Денисюк приймає рішення не одноосібно і вони тепер не  можуть прийти до голови і кулуарно вирішити якесь питання, яке їх цікавить, натиснувши на нього, – цього вже більше  немає і не буде. На моє велике здивування, Денисюк не лише погодився з  більшістю, що має бути саме так, він є ідеологом цього. Ми  дуже багато років поспіль опонували одне одному. У нас гарна співпраця. У мене немає з ним непорозумінь. Він вміє командно грати, розуміє прекрасно своє місце в команді, функції команди. Я щиро здивований. Складається враження, що  він цього чекав. Йому зараз реально набагато легше, бо над  ним не лежить тягар прийняття політичних рішень, коли  приходять важковаговики з червоточинками, а в Костополі  їх не бракує. І коли йому в ультимативній формі нав’язували  прийняття тих чи інших рішень, і коли він був сам хазяїн  цієї гори, то він мусив наступати на горло власній пісні. У  нинішньому ж розкладі йому комфортно, бо стосовно усього,  що некомфортне і незручне, завжди можна посилатися на  коаліцію, а все розумне однозначно знайде у ній підтримку.  Тобто розумні речі будуть підтримані, а нерозумні будуть  відкинуті, і його ніхто не звинуватить в тому, що він є уособленням зла. Цю функцію я взяв на себе. Як завжди (сміється). Насамкінець хочу сказати таке: я точно знаю, що уже  дуже скоро Костопіль стане взірцем для місцевого самоврядування.

ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ
Коаліція – це, безумовно, позитивна річ, але за умови, коли місто розвивається планомірно. А якщо раптом виникнуть проблеми чи серйозний збій в життєді яльності громади? Хто конкретно нестиме відповідальність? Депутатський корпус, рада? Хтось знає в Україні хоча б єдиний приклад, коли посадили за грати весь депутатський корпус ради? Я теж не пам’ятаю, натомість знаю приклади, коли відверто протизаконні рішення пропихали через колективні органи, уникаючи в такий спосіб  відповідальності.

• Василь Бурченя