Про погодні умови наступного року, каже Володимир Чуйко, наразі ще передчасно говорити, адже визначальними в цьому є 12 днів на межі 2010-2011 років, а от новорічну ніч він вже тепер обіцяє справді по-зимовому святковою – зі снігом та помірним холодом.
Бере свій початок захоплення Володимира Чуйка в далекому 1977 році. Відбулося все просто – викладаючи у місцевій школі географію та фізику, на окремих заняттях мусив навчати дітей, як проводити синоптичні спостереження, а, в результаті, сам захопився на все життя.
- Фіксував погодні явища тричі на день: температуру повітря, напрям вітру, стан неба... Усе детально занотовував, - гортає ентузіаст товсті пожовклі зошити, дрібно помережені безліччю незрозумілих акуратних позначок. – А ось тут, на полях, записував результати фенологічних спостережень: коли розпускаються дерева, з’являються перші квіти, коли ліщина зацвіла... Особлива увага до останньої є невипадковою, адже одразу за цим розпочинається справжня весна. Інколи це трапляється в лютому, інколи – аж наприкінці березня.
Усі записи, зроблені впродовж понад трьох десятиліть, Володимир Чуйко дбайливо зберігає. Лише за кілька хвилин він може повідати про погодні умови у будь-який із днів – чи то в 70-х, чи у 80-х та ближчих роках. Звісно ж, робить і чимало цікавих узагальнень. Приміром, найспекотніше літо, як свідчать спостереження прогностика із Морочного, виявляється, було у нас нинішнього року, а от найсуворіші за останні тридцять літ зими – у 1985-му та 2003 роках. Якщо ж проаналізувати кожну з пір року, то найхолоднішими загалом були 1986,1987-ий, а найтеплішими – 1989, 1990, 1999 та 2007 роки. Груднів із середньою плюсовою температурою за тридцять років було аж десять, січнів – чотири, а лютих – сім. Водночас березнів із мінусовою температурою було чотири, а листопадів – три.
- Траплялося й чимало аномальних природних явищ, - ділиться Володимир Чуйко. – Приміром, у 1986-му, який, як мовилося, був одним із найхолодніших за 30 років спостережень, у травні-червні повністю вимерзла картопля. Одного разу на 8 березня пройшов такий буревій, що дахи позривало, а у 1996-му на Великдень випав сніг. Довелося спостерігати, як упродовж лише одного дня температура повітря змінилася із плюсової до 20 градусів морозу. Я це не лише як прогностик зафіксував, а й відчув на собі. Того дня мусив їхати у відрядження до Рівного – одягнувся відповідно до плюсової погоди, а додаткових речей, знаючи, що повернуся надвечір, не брав. Ну то вже й натерпівся, поки потрапив додому!..
Відповідно до зафіксованих спостережень чимало літ поспіль Володимир Чуйко складав і довготермінові синоптичні прогнози. Одного року, каже, його передбачення виявилися навіть набагато точнішими за ті, що склав відомий прогностик із Волині Володимир Лис. До того ж – справдилися вони щодо всієї України, тоді як їх доцільно застосовувати переважно лише для території, де складений прогноз, та довкола. Листи тоді у Морочне приходили з усіх куточків держави.
- Крім метеорологічних та фенологічних спостережень обов’язково треба брати до уваги і народні прикмети, - пояснює таємничу формулу прогнозування сільський ентузіаст. – Але особливо визначальним є період із 26 грудня до 6 січня. Кожен із цих 12 днів ототожнюється із погодою упродовж наступних дванадцяти місяців. Період доби – частина місяця. Цей метод здавна відомий у народі. До речі, 26 грудня для початку відліку обрано не випадково. Адже саме цього дня сонце вперше на літо повертає...
Звісно, зауважує Володимир Володимирович, стовідсоткове попадання у довготерміновому прогнозі – велика рідкість.
- Коли справджується прогноз, люди хвалять, коли ні – кажуть, що брешу, - поблажливо усміхається народний прогностик. – Та в будь-якому випадку продовжують запитувати про погоду. Адже в селі, особливо коли розпочинаються роботи в полі, це надто важливо.
Утруднює прогнозування, звісно, вплив техногенних чинників. Саме через них й не справджуються почасти народні прикмети. Хоча у незворотній їх вплив на природу, в тому числі загрозу глобального потепління, Володимир Чуйко не вірить. Каже, що екосистема має потужну здатність до саморегулювання. Якісь же глобальні зміни можуть бути пов’язані лише із сонячною активністю. Зрештою, про потепління не свідчать і результати його тридцятирічних спостережень. Середньорічна температура із 1978 до 2008 року періодично коливалася від + 6,3 оС до + 10,6 оС. При цьому і найвищий показник, і найнижчий траплялися в абсолютно різні роки, без жодної тенденції до поступового потепління.
Яким буде 2011-й, Володимир Чуйко наразі не береться прогнозувати, адже все, як мовилося, приховано у заповітних дванадцяти днях – із 26 грудня до 6 січня. Останні кілька років він був полишив цю справу, адже вона дуже кропітка, хоча пообіцяв поміркувати, аби спеціально для “Вістей Рівненщини” таки сформувати ексклюзивний прогноз погоди на 2011 рік. А от про погоду 31 грудня Володимир Володимирович повідав уже тепер. Прогностик із поліського села обіцяє її на Рівненщині, принаймні у північній її частині, сніжною і з помірним холодом. Тобто, схоже, матимемо справді святкову новорічну ніч.
Світлана Тубіна
