Сьогодні з обласного перинатального центру виписали дружину полеглого на війні захисника із 36 окремої бригади морської піхоти, майора Володимира Павлюка - Наталю із їхнім синочком Максимком.
Ця подія є надзвичайно складною та емоційно важкою для сприйняття. Це горе втрати, біль розлуки, народження нової життя та вшанування героїзму.
Вкрай важливим для мами є підтримка батьківщини, друзів, влади, лікарів та знайомих, і в Наталі вона є. Так щемно дивитися, як старша донечка вперше тримає братика на ручках, говорячи: "Ой, який тяжкенький", як колеги-дівчата, збиваючи одна-одну з ног просто летять обійняти, поцілувати і взяти Максимка на руки, як лікарка, яка приймала пологи не може відпустити, не давши цінну пораду і міцно обійнявши...
Всі дали слово про підтримку батьківщині. Ми в неоплатному боргу перед батьком Максимком, його мужність, самовідданість та жертвовність є основою нашої свободи та безпеки.
Зичимо всього найкращого батьківщини, ростіть здорові та обов'язково щасливі у мирній Україні.
Нехай Максим Володимирович стане гідним продовженням свого Батька.
Шана й доземний уклін Герою...
