Створення центру планувалось на 2013-2014 роки. Та завдяки ініціативі голови Рівненської обласної державної адміністрації Василя Берташа і команди посадовців - заступників голови РОДА Світлани Сад, Володимира Новака, начальника обласного управління охорони здоров’я Віталія Бойка, а також проектантів, будівельників, медиків, меценатів та спонсорів менш як за рік він перетворився на сучасну європейську медичну установу, здатну забезпечити якісною висококваліфікованою медичною допомогою жінок та новонароджених малюків області. Особлива роль у цій добрій справі належить, без сумніву, заслуженому лікарю України, кандидату медичних наук, головному лікарю обласного перинатального центру, головному акушеру-гінекологу області Вікторії Єнікеєвій. Як воно, бути успішною жінкою-керівником, практикуючим лікарем, доброю дружиною та мамою? Вікторія Миколаївна привідкриває свій внутрішній світ для всіх…
Медиком порадила стати мама
Сьогодні за плечима Вікторії Єнікеєвої – багаторічний професійний досвід, у тому числі і як лікаря, і як керівника закладів охорони здоров’я. А лікарський хист у доньці вперше розгледіла її мама. Саме вона й порадила дівчині обрати медичний фах, коли та «відлітала» в доросле життя. Єдина дитина у сім’ї військового, Вікторія змалку звикла до дисципліни, її виховали пунктуальною, чесною та відповідальною. Тож, звісно, вона прислухалася до думки батьків щодо вибору професії. І, як виявилося згодом, не даремно, бо вже незабаром ні на йоту не сумнівалася, що вчинила правильно.
На студентській лаві Томського медичного інституту Вікторія Єнікеєва твердо усвідомила, що медицина – її справжнє покликання. Навчаючись, вона одночасно працювала в акушерській клініці при Томському медичному інституті санітаркою, медсестрою, а потім – акушеркою. Словом, формуючись як фахівець, Вікторія Миколаївна пройшла всі сходинки професійного зростання.
Закінчивши навчання та інтернатуру у вузі, Вікторія Єнікеєва розпочала свою професійну діяльність у Рівненській області. Певний час вона працювала лікарем у медико-санітарній частині ВАТ «Азот», потім кілька років – у МСЧ № 132 міста Кузнецовськ. Звідти поїхала навчатися у клінічну ординатуру при Ленінградському інституті вдосконалення лікарів на кафедрі відомого професора Маргарити Рєпіної. Повернувшись на Рівненщину, лікарка влаштувалася на роботу в новостворений Рівненський міський пологовий будинок № 2. Спочатку працювала там завідувачкою жіночої консультації, завідуючою пологовим відділенням, а згодом – і заступником головного лікаря з лікувальної роботи. У 2001 році Вікторію Миколаївну було призначено головним акушером-гінекологом Рівненської області та запропоновано очолити колектив гінекологічного відділення обласної клінічної лікарні. З червня 2010 року Вікторія Миколаївна – головний лікар обласного перинатального центру.
До слова, займаючись багато років керівною роботою, Вікторія Єнікеєва ніколи не припиняла практикувати. Зараз просто неможливо порахувати, скільки нових життів народилися на світ, скільком жінкам було врятовано життя й здоров’я завдяки її вмілим рукам. Крім цього, Вікторія Миколаївна встигла ще й захистити кандидатську дисертацію під керівництвом професора Ніни Гойди. Тема її наукової роботи стосувалася репродуктивного здоров’я жінок сільської місцевості Рівненщини, і нині багато з тих напрацювань поступово втілюються у практику. Адже оновлений перинатальний центр також першочергово орієнтований на жінок із сільської місцевості. Він надає їм таку допомогу, яку досі неможливо було отримати в районах.
Виходжуватимуть діток з мінімальною вагою
Сьогодні в обласному перинатальному центрі створено повний цикл надання медичної допомоги вагітним жінкам, жінкам під час пологів, породіллям і новонародженим від моменту зачаття дитини і до її виписки з родопомічного закладу. Одним із першочергових завдань закладу є виходжування передчасно народжених малюків з дуже маленькою вагою тіла. Сучасне обладнання, отримане закладом в рамках Національного проекту «Нове життя – нова якість охорони материнства та дитинства», дозволить медикам запровадити сучасні технології виходжування новонароджених, відкриє ширші можливості для надання невідкладної допомоги малюкам, наблизить її рівень до міжнародних стандартів, а також підвищить рівень виживання глибоко недоношених дітей та якість їхнього подальшого життя.
Варто сказати, що внаслідок реконструкції обласного перинатального центру потужність відділення інтенсивної терапії новонароджених було збільшено з 6 до 9 ліжок. Воно оснащене сучасними апаратами штучної вентиляції легень, інкубаторами закритого та відкритого типу, електроенцефалографом, слідкуючою, діагностичною та іншою допоміжною апаратурою, яка допомагає медикам у довготривалому виходжуванні новонароджених малюків, у тому числі й з екстремально низькою вагою тіла (від 500 г). Також у Центрі створено відділення так званого другого етапу виходжування новонароджених – постінтенсивного догляду та виходжування недоношених новонароджених. Тут медики доглядатимуть за дітьми після лікування у відділенні інтенсивної терапії, допоки стан їхнього здоров’я дозволятиме виписати їх додому. Тепер малюкам не доведеться «мандрувати» різними лікарнями: всю необхідну медичну допомогу вони отримуватимуть у перинатальному центрі.
До речі, штат медичного персоналу в Центрі було значно розширено. Додатково запросили на роботу лікарів-неонатологів, лаборантів, консультантів (окулістів, отоларингологів, невропатологів, кардіологів та інших). Натомість кількість акушерів-гінекологів залишилася незмінною. В рамках реалізації Національного проекту всі медпрацівники обласного перинатального центру пройшли відповідну підготовку за сприяння МОЗ України та у співпраці з іноземними науковцями. Вони постійно працюють над підвищенням свого фахового рівня, переймають досвід колег з Польщі та Білорусі, співпрацю з якими налагодив заклад.
В оновленому перинатальному центрі створено комфортні умови для пацієнтів і медпрацівників. Тут є дев’ять індивідуальних пологових залів, а післяпологове відділення стовідсотково розраховане на сумісне перебування матері і дитини. Більшість палат у закладі – одно- та двомісні, а пологові зали облаштовані за індивідуальним принципом. Це означає, що породілля впродовж всього періоду пологів може бути зі своїм партнером-помічником.
Як наголосила пані Вікторія, пологи у більшості випадків партнерські, зараз понад 90 відсотків жінок народжують діток у присутності близької людини.
За словами Вікторії Миколаївни, важливо, щоб помічник був обраний самою породіллею. Саме інтуїтивний вибір майбутньої мами, її внутрішнє відчуття, переконана лікар, має бути вирішальним.
– Так, інтуїція жінок ніколи не підводить, – усміхається вона. – Ми це спостерігаємо щодня. Не має значення, хто це буде – чоловік, мама, сестра, подруга, головне, щоб жінка сама зробила вибір. Людина, якій довіряють, яку сприймають позитивно, завжди знає, чим допомогти породіллі і медичному персоналу. Водночас, не менш важливо для вагітної дослухатися до порад професіоналів – лікарів та акушерок.
«По життю мені таланило на хороших людей…»
– Вікторіє Миколаївно, у Вашій роботі було багато цікавих випадків. Який запам’ятався найбільше?
– Найбільше вражає, коли жінки, маючи проблеми, пов’язані з непліддям, проходять відповідний курс штучного запліднення, вагітніють, народжують за допомогою кесаревого розтину, а потім репродуктивна система у них повністю відновлюється. І вони ще декількох діток народжують самостійно, природнім шляхом. Це завжди радує і дійсно вражає, хоча основна причина зовсім не містична. Просто під час кесаревого розтину (як правило, після штучного запліднення стовідсотково показано оперативне розродження) ми супутньо роз’єднуємо спайки і після того жінки вагітніють та народжують самі. Природній процес бере своє.
На початку професійної діяльності мене дуже вражали й випадки, коли вдавалося виходжувати немовлят з найменшою вагою – від 500 грамів. Тоді, за відсутності сучасної апаратури, це було справжнім дивом.
– Наскільки серйозною є проблема непліддя в області?
– Проблема дуже актуальна. На Рівненщині зареєстровано майже три тисячі неплідних пар, і наш центр репродукції людини успішно працює над вирішенням таких питань. Крім того, наша область активно займається відбором пацієнтів, які направляються на лікування за бюджетні кошти через Міністерство охорони здоров’я, і приблизно 30-40 відсотків із них народжують здорових дітей.
– У Центрі часто народжують за допомогою кесаревого розтину? Чи роблять такі операції на прохання жінки?
– За статистикою, за минулий рік кількість операцій кесаревого розтину в перинатальному центрі становила майже 24 відсотки при обласному показнику 15-15,5 відсотків. В Україні кесарів розтин проводиться тільки за показами, згідно з клінічними протоколами. Знаю, що за бажанням породіль у деяких державах дозволяється проводити такі операції, але у нас це заборонено.
– У минулому році Вам присвоєно звання «Заслужений лікар України». З яким настроєм зустріли подію?
– Думаю, це заслуга не моя особиста, а, в першу чергу, всієї акушерсько-гінекологічної служби, яку я очолюю, усіх моїх колег, з якими ми працюємо багато років. Тож раділа за всіх нас.
– Що вважаєте головним у своїй роботі?
– Найперше, чесність. Мої колеги знають, що б не сталося, мені краще говорити правду. Ще лікарю дуже важливо ставитися до кожного пацієнта так, як хотів би, щоб ставилися до тебе. Не менш вагомим вважаю здатність постійно підвищувати свій професійний фах, як практичний, так і теоретичний. Прогрес іде надзвичайно швидко, ми не можемо від нього відставати.
– Декілька слів про Вашу родину…
– Всім, чого нині досягла, я завдячую своїй сім’ї, близьким людям – мамі, покійному батькові, чоловіку, двом синам, які разом зі мною переживали безсонні ночі, тривожні дзвінки, понаднормовий робочий час, допомагали та підтримували в усьому. До того ж, на щастя, по життю мені таланило на хороших людей, з якими доводилося працювати. У кожному колективі я знаходила розуміння й підтримку, команду однодумців, з якою легко було працювати та втілювати у життя найсміливіші починання.
– Чим займаєтеся у вільний час? Чи маєте захоплення поза роботою?
– Вільного часу обмаль. Але іноді у вихідний день можу знайти кілька годин, щоб
разом із подругами відвідати баню. Це звичка, яка збереглася ще зі студентських часів. Парна дуже добре знімає психологічну напругу, фізичну втому.
Ще дуже люблю автомобілі, особливо – процес керування. Ну, звичайно, як усі жінки, полюбляю квіти, найбільше – троянди.
– Рецепт успіху від Вікторії Єнікеєвої…
– У першу чергу, треба мати почуття відповідальності за свою справу. Якщо ти обрав професію, якщо ти її любиш, ти просто повинен максимально реалізовувати себе у ній. Звичайно, якщо це не випадковий вибір, а покликання.
А щодо жіночого успіху, то він приходить тоді, коли у нашому житті є кохання.
Тому у переддень свята хотіла б побажати всім представницям прекрасної половини людства, насамперед, здоров’я, жіночого щастя, завжди сонячного неба, і щоб у їхній душі завжди було кохання.
• Спілкувалася Неля Заболотна
