Не бачу ніякої логіки в тому, щоб силою прив’язувати окремі населені пункти до млинівської громади. На сьогодні, якщо ми з Млинівського району зробимо дві громади, то просто поховаємо окремі села. Вважаю, що доцільно було б спочатку запровадити пілотні проекти. У нас в районі дві сільські ради залишилися без очільників. Вони вийшли на пенсію у зв’язку зі змінами в пенсійному законодавстві. Те ж саме село Владиславівка хоче бути самодостатнім. До нього уже зараз можна б приєднати села Кораблище та Перемилівку, і могла бути одна громада - невелика, але ми на її прикладі побачили б всі плюси і мінуси реформування.
Наступний момент — на території сільських рад орендують землі різні агроформування, які сплачують різні відсотки зі орендної плати. Це ж усе треба буде врахувати. Такі моменти на сьогодні треба залишити як є, або ж переглядати з проекцією на нову громаду. На території уже згадуваної Владиславівки є дві школи: в Новоселівці і Владиславівці. Можна спланувати, як вони функціонуватимуть надалі? Як на мене, то треба в кожному районі зробити експеримент однієї об’єднаної громади. Я, наприклад, готова піти на це в окремій сільській раді. Але ж хіба можна це робити у такому режимі? До 29 травня на сесії райради мають бути затверджені перспективні плани громад?!
Ми тільки-но на рівні кожної сільської ради прийшли до розуміння, що в кожній сільраді має бути перспективний план розвитку сіл. Бо є випадки, що цілі вулиці побудовані і немає реєстрації. Нарешті сільські голови зрозуміли, що їм треба робити генплани. Це - від 120 до 250 тисяч з бюджету. Якщо зараз усе це поламати, то ніхто і ніколи в тому селі не зробить генплан.
З якого бюджету буде фінансуватися районна лікарня? Взагалі я вважаю, що треба було почати з того, які в нас лишаться райони. Нам би варто було побачити мапи: скільки районів лишиться, де будуть адміністративні центри цих районів. Навіщо нам чекати укрупнення районів, якщо ми Миколаївку вже можемо віддати Дубенському. Якщо б ми знали, що адміністративний центр буде в Дубно, а не в Млинові, то об’єднання треба було б проводити зовсім по-іншому. Так само наша Владиславівка могла б приєднуватися до Сатиєва, немає ніякого сенсу їй прив’язуватися до Млинова. Методологія об’єднання громад стартувала, так би мовити, не з того боку. Треба було йти не від меншого до більшого, а навпаки - визначитися з межами умовних районів і в цих межах проводити об’єднання громад. Чого, скажімо, в межах Демидівського району знімати шквал емоцій, якщо району як такого все одно не буде? Нехай віддалені від Демидівки села приєднуються до Підлозців Млинівського, частина - до Радивилівського, а частина до Дубенського районів Залишиться Демидівка і найближчі до неї села. Не потрібно загострювати увагу до району, якщо ми маємо на меті зробити укрупнення. Нам про це зараз не говорять.
Один землевпорядник аж ніяк не впорається з тим обсягом робіт, який на нього буде покладено в разі об’єднання громади.
У нас все зводиться до того, що треба негайно зробити перспективний план, бо не дадуть грошей з Києва. Ну надійде на область 300 мільйонів, і що? Вони нас врятують? Електронне врядування за ці гроші ніхто не зробить. А в цих центрах має бути казначейство, статистика, землевпорядник, пожежна, муніципальна міліція, словом, це ще дві чи три маленькі адміністрації. Метою реформи є те, що послуги, які надає держава людям, мають бути ближчими до людей. Усе це буде ускладнено через відсутність Інтернету. Наш район не повністю покритий всесвітньою мережею, але навіть там, де він є, він не швидкісний.
Загалом уся ця ситуація з постійним об’єднанням територіальних громад дуже схожа на те, як розпустили колгоспи. Були ж колгоспи і недотаційні, і їх так само знищили. Ідея дуже хороша, а ось обрані механізми її реалізації мене насторожують.
Знову ж таки - обов’язки старости. Якщо брати до уваги польський варіант, то там староста залежний від того, скільки податків він збере, а в нас же планується, що староста буде мати оклад, і тому збір податків на ввіреній йому території не буде для нього мотиваційним чинником.
Якщо брати реально, то на території Млинівщини могло б бути шість гарних громад, але точно не дві. На сьогодні в нас 29 сільських і одна селищна ради. Практично більшість з них віддалені одна від одної.
Сьогодні вже всі зрозуміли, що школи в кожному селі не буде. Але що буде з приміщеннями? В селі Узліїв, де школу закрили, громада і досі не дає погодження на продаж приміщення. Кажуть, нехай школа стоїть, може, часи зміняться. Інша проблема — перевізники не хочуть їздити у віддалені села. Поки що вдається на них впливати, а як буде далі — невідомо. Я переконана, що поділ сільських громад на дві з центрами у Млинові і Острожці нічого не дасть малим селам. Відчуття самодостатності у них не з’явиться. У кращому випадку може бути знову повернення до варіанту 1956 року - Острожецького і Млинівського районів.
