Замість довідки
Поліське озеро Нобель знаходиться в глухому закуточку Зарічненського району Рівненської області, за 35 км від райцентру Зарічне, фактично, на самому кордоні з Білоруссю. Заплавне озеро Нобель – одне з найбільших на всьому Поліссі, його загальна площа сягає 500 гектарів, максимальна глибина – 7 метрів. Нобель має три вкриті лісом острівки та велику косу, що врізається в озеро, на якій стоїть невеличке однойменне село. На самому краю коси, на пагорбі, збудована церква Преображення Господнього, з якої відкривається вражаюча панорама на навколишні ліси та болота...
Саме село Нобель – стародавнє, відоме з літописів ще з сере- дини 12 століття. У часи Великого князівства Литовського тут було ціле місто, що звалося тоді Небель. Було воно досить значним центром, популярним серед торговців, міщан та литовських осельників, можливо, ще й тому, що за своїм природним розташуванням на косі посеред озера це поселення дуже подібне до славетної князівської столиці Литви міста Тракай. На жаль, пізніше Небель був поруйнований татарськими загонами й занепав. Населення ж сьогоднішнього села Нобель ледь сягає 300 осіб. Щоправда, є тут і діюча школа, і ще живий будинок культури з бібліотекою, медпункт. Сільській раді Нобеля підпорядковані також і кілька малесеньких узбережних хуторів – Котира, Дідівка, трохи далі в лісі і хутір Млин.
Нобель належить до національного природного парку “Прип’ять – Стохід”. В озеро втікають та витікають річки Прип’ять і Стохід, довкола розкинулися великі плеса з осокою, очеретянкою, лілеями та іншою заплавною рослинністю. Багате озеро Нобель і на рибу, серед якої особливою популярністю в поліських рибалок користується сом. Водяться тут також і карась з коропом, щука, окунь з лящем, досить і раків та інших принад, що роблять Нобель вигідним місцем для риболовлі на Волині. А неподалік Нобеля, в лісах, можна натрапити ще на три невеличкі, але дуже мальовничі озерця – Ніговицьке, Омит і Засвітське, знамените своїми дюнами та гліцериновими водами.
Щоправда, дістатися поліського Нобеля досить складно, адже веде сюди лише розбита бруківка, але, поза сумнівом, цілком варто! До того ж, Нобель знаходиться неподалік славетної поліської «Кукушки», тож подорож на «поїздку» можна поєднати з приємними відвідинами озера.
Номінації та овації
Перший Всеукраїнський фестиваль гумору «Лауреат Нобельської премії» відбувся наприкінці серпня 2003 року; були відзначені переможці у чотирьох номінаціях: «Краще сатирично-гумористичне видання (книга) України XXI століття», «Майстер художнього слова», «Пісенне мистецтво», «Оригінальний жанр». Згодом додалася ще п’ята: «Сатирично-гумористичний малюнок».
Сцена, на якій відбуваються виступи та з якої оголошують лауреатів, розташована просто неба й прикрашена очеретом. Гумористичний фестиваль має, природно, й свої дотепні ритуали. Крім грошової винагороди, вручається спеціальний диплом та пам’ятна медаль, які не можуть бути продані, подаровані, а при втраті не поновлюються. На медалях зображений тлустий сом — найкраща здобич місцевих рибалок. Але нагородження може відбутися лише за умови виконання лауреатом так званих «Гарантованих обов’язків». Так, він має замочити медаль у кухлі горілки, вина, пива, води газованої чи без газу з озера Нобель, вихилити цей кухоль до дна, промовляючи: «Щоб не заіржавіла!». Після цього лауреат має забожитися, гамселячи себе п’ястуком у груди, що більше ніколи не буде претендувати на лауреатство (вдруге цю премію можна отримати хіба що посмертно). Нарешті він відповідає на жартівливі запитання ведучого та виконує який-небудь твір «на підтвердження, що звання лауреата Нобельської премії не куплене, а чесно зароблене».
Переможцями фестивалю були і є представники різних регіонів України: сміхотворці Петро Красюк, Петро Осадчук, Ростислав Солоневський, Владислав Бойко, Роман Дідула, Леонід Куліш-Зіньків, Олег Чорногуз, Юрій Береза, Євген Дудар, Роман Демчук, Михайло Прудник, Василь Довжик, Михайло Степанюк, Володимир Пушкар, народні артисти України Анатолій Паламаренко, Неоніла Крюкова, заслужені артисти України Олексій Заворотній, Олександр Царук, народний художник Анатолій Василенко, відомі фольклорні гурти, квартети, майстри оригінального жанру тощо.
Жартували і дорослі, і малі
Попри «пробуксовування» (тричі фестиваль із різних причин не проходив), свято тих, хто любить і вміє сміятися, знову відчинило гостинно двері перед дорослими і юними. І знову на мальовничому березі глибокого і загадкового озера Нобель, залунав дружний і щирий сміх, заграли веселі музики, залящали щедрі оплески! І фестивальна сцена, за якою шум синіх хвиль і радісне вигулькування всілякого рибного створіння, і глядацька зала, що розмістилася в старезному сосновому бору, з’єдналися в одне неповторне і таке очікуване дійство! Ще б пак! Треба ж хоч раз у рік, тим паче у цей непростий час, відвести душу і сільському, і міському мешканцю! З великих і малих населених пунктів сюди дісталися, хто чим міг...
Цьогоріч на свято дотепного слова ми приїхали всьоме. Зустрілися на березі мальовничого озера як давні друзі. Адже, наприклад, автор цих рядків не пропустив ще жодного фестивалю, за що був удостоєний, крім диплома, спеціальної відзнаки. Утім, запросили організатори творчого змагання і чимало нових учасників, серед яких письменники і артисти. Серед них – сміхотворець з Волині Іван Чернецький, його земляк Олег Потурай, відомий карикатурист із Здолбунова Віктор Голуб, артист-пародист з Тернопілля Микола Базів, артист розмовного жанру з Переяслав-Хмельницького Володимир Герус... Плюс – цілий десант журналістів на чолі з головою Рівненської організації НСЖУ Дмитром Тарасюком.
Попри несподіваний дощ, що розходився та вщухав, місцеві мешканці та їхні гості встигли не лише відвідати зведені місцевими умільцями курені, послухати жартівливі пісні у виконанні господарів, почастуватися смачними стравами та напоями поліського краю, а й ознайомитися із виставкою напрочуд дотепних і професійних карикатур Віктора Голуба (а це 70 робіт!), а відтак від душі насміятися. А ще взяти участь у конкурсах, поспілкуватися з творчими особистостями, здійснити екскурсію мальовничим селом, побувати в шкільному музеї. Та найголовніше – понад п’ять годин споглядати фестивальну програму. Членами журі, які визначали лауреатів, були голова Зарічненської райдержадміністрації Надія Федюшко, голова райради Олександр Доронін, начальник управління культури й туризму Рівненської облдержадміністрації Ярослав Мельник, депутат обласної ради Віталій Бойко, голова Рівненської організації Національної спілки письменників України Лідія Рибенко та інші поважні особи. Виступали майстри гумору, веселили народ і отримували за це щедрі оплески, щирий сміх і відзнаки. Ведучі запрошували на сцену Василя Довжика, Юрія Березу, Василя Титечка, Миколу Кащука, Михайла Степанюка, Івана Чернецького, Івана Кидрука, Олега Потурая, Олександра Царука, Миколу Базіва та інших гостей. Дипломи «Лауреат Нобельської премії» та грошові винагороди сьомого фестивалю отримали письменники Іван Чернецький з Луцька, Іван Кидрук з Рівного, художник-карикатурист зі Здолбунова Віктор Голуб, пересмішники Микола Базів із Тернопілля та Володимир Герус із Переяслав-Хмельницького, окремі гурти та дуети, серед яких були і юні артисти. Грамоти фестивалю та сувеніри (а це глиняні вироби та чудовий альбом «Зарічненщина: зелений туризм, Нобель», виданий «Волинськими оберегами») організатори свята гумору (Зарічненська районна влада та Рівненська організація Національної спілки письменників України) вручили і решті гостям, які виходили на сцену. Переможці ж конкурсу на кращий курінь серед сільських рад пораділи призам не менше. Ще б пак! За перше місце їм припхали барана, за друге підсунули порося, за третє пригнали гусака! Не поскупилися нобельці і на вечерю, де, як завжди, була печена, варена, фарширована риба з Нобеля та запашна юшка.
Учасники фестивалю висловили сподівання, що, попри всі труднощі, «Лауреат Нобельської премії» не зупинятиме своєї ходи. Адже про нього вже знають не лише в Україні.
• Юрій Береза
