Старовинне мистецтво вишивки багато століть передається від покоління до покоління, чаруючи красою душі людей. Дивовижні речі творить за допомогою голки-чарівниці й рівнянка, уродженка села Козин Радивилівського району, талановита майстриня Зоя Романова. Передати красу природи, свої переживання та відчуття вишивки вона вчилася з дитинства. Володіли цим мистецтвом бабуся, мама, а крім того батько був ще й вправним кравцем. Вплинула на її творчість і тітка Раїса Чугай, тепер професор, а раніше співробітник Музею українського мистецтва у Львові. Там, у затишній бібліотеці музею, Зоя Євдокимівна знайомилася зі старовинними зразками вишивок, орнаментів. І, мабуть, не думала, що вони їй так пригодяться у подальшому житті. Але згодом крок за кроком почала створювати довершені шедеври. Спочатку шила-вишивала для себе. Далі працювала художником художньо-виробничих майстерень, керівником гуртка моделювання одягу за народними мотивами в палаці дітей та молоді.
Нині вона і дизайнер, і вишивальниця. Як зізналася пані Зоя, у її доробку не знайдеш двох абсолютно однакових робіт. На виставці в обласній бібліотеці вона представила різнопланову колекцію одягу, яку продемонстрували моделі з агенства «Art Models». Сукні та блузи майстрині увібрала в себе красу поліських орнаментів, що прийшли до нас із глибини віків. Особливо всім сподобалась весільна сукня в народному стилі.
Талантом Зої Романової захоплюються шанувальники як в Україні, так і за її межами. Але головне для майстрині, щоб її роботи не лише роздивлялися на виставках, а купували й одягали.
• Ольга Дем’янчук
