А нині на цьому місці в прямому сенсі все поросло травою, адже тепер тут так звана зелена зона. Відродити рівненську історичну перлину хоче міська влада. Днями у сквері поблизу стадіону «Авангард» почали археологічну експертизу.
Керує первинними розкопками заступник директора дочірнього підприємства «Рівненська старовина» ДП «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, кандидат історичних наук Богдан Прищепа. Він зазначив, що цей етап (археологічна експертиза) триватиме недовго, проходитиме він два тижні. Нині тут розбили п’ять невеличких ділянок, на яких проходять роботи. Поки що археологів нічого не зацікавило, крім деяких цеглин, з яких, ймовірно, будувався палац. Якраз під час розмови з археологами їхню увагу привернула якась металева знахідка, однак згодом виявилось, що то просто заржавіла деталь велосипедної педалі. Загалом же таким чином планують дослідити 80 квадратних метрів. Тоді вже, за словами Богдана Прищепи, буде видно подальшу картину та сценарій розкопок. Місце цікаве ще й тим, що раніше тут був історичний центр Рівного.
– Є документи, які засвідчують існування поселення на цій ділянці ще з XV століття, – зауважив Богдан Прищепа. - Перший детальний опис датується 1620 роком, де, зокрема, згадується про охоронні об’єкти, дерев’яні башти, брами. А потім там виник архітектурний об’єкт – палац Любомирських, позаяк замок втратив свою оборонну функцію. Щоб зрозуміти, як це все виглядало, варто проводити археологічні дослідження. Все залежить від того, що ми знайдемо. Можливо, ми натрапимо на рештки ще часів Київської Русі XII–XIII століть.
Із різних джерел відомо, що палацова споруда з усіма територіями навколо займала майже півтора гектара. На початках комплекс складався лише з дерев’яних будівель. Кам’яний палац було збудовано в XVII столітті, хоча найстаріші згадки про нього датовані XV століттям. Одні кажуть, що палац в Рівному зруйнували німці при відході з окупованого міста, інші ж приписують руйнування споруди комуністичній владі, яка після війни «зачищала» свідомість громадян від пережитків старої феодальної системи.
Ідею розкопок та реконструкції Рівненського замку запропонував начальник міського управління культури та туризму Тарас Максименко. Він же і розробив відповідний проект із орієнтовним кошторисом, згідно з яким вартість робіт на 2016 рік складає 400 тисяч гривень. Гроші на розкопки виділили з міського бюджету.
Якщо археологічна експертиза, завдання якої надати висновки щодо цінності та доцільності розкопок, виявиться вдалою, треба буде дослідити чималу територію. Дещо спростила завдання георадарна розвідка, яка показала аномалії ґрунту. А вже потім, у разі успіху, пам’ятці нададуть відповідний статус.
Як раніше зазначав Тарас Максименко, у кінцевому результаті палац не відбудовуватимуть з цегли в прямому сенсі, а відновлять лише візуальний образ замку, можливо, у вигляді голограми. Основа пам’ятки лежатиме під землею із частиною прозорого накриття над землею. Усі артефакти, які будуть знайдені під час розкопок, передадуть до Рівненського обласного краєзнавчого музею.
Осучаснена пам’ятка у перспективі може також ілюструвати еволюцію населення, яке проживало безпосередньо на цій території від найдавніших часів та зміни, яких зазнав замок князів Любомирських від початку свого існування.
Додамо, що над реконструкцією історичної пам’ятки Рівного працюватимуть орієнтовно три роки. За цей час планують витратити майже два мільйони гривень. Тож незабаром вже з’ясується, чи «викопає» міська влада палац, чи пустить на вітер, чи то пак «закопає», бюджетні гроші.
• Анатолій Андрієвський
