А все тому, що це не мініатюрні вітрильники, котрі запросто можуть вписатися у будь-який інтер’єр, а справжні велетні, окремі з яких сягають людського зросту, і на їх виготовлення майстер витрачав від кількох місяців до півроку. Головне ж – це не просто копії сучасних та древніх кораблів: кожну з моделей можна пустити на воду і вона попливе.
Проте Віталій каже, що цього все ж не варто робити, адже через воду, котра просочується у мікроскопічні щілинки, модель може відсиріти і не мати величного і привабливого вигляду. А головне призначення кораблів – дарувати хороший настрій, дивувати тих людей, які споглядають ці, без сумніву, витвори мистецтва. Власне кажучи, на усіх виставках народних умільців, у яких Віталій встиг взяти участь, його моделі створювали справжній фурор.
Свого часу Віталій Безсонов був на заробітках в Італії, де тривалий час працював рибалкою. Тож кораблі для нього були явищем буденним і звичним, на яке мало хто звертає увагу. Та одного дня Віталій побачив дивовижний фрегат, схожий на «летючий голландець».
І тоді майстер немов прозрів – здавалося, що такого красеня він не бачив ніколи. Ця велична картинка немов вкарбувалася у його пам’ять, і тому на думку часто стала приходити ідея зайнятися кораблебудуванням.
Усе ж зважився на майстрування не відразу, адже йому не доводилося ще займатися судномоделюванням. Мало-помалу знаходилися підходящі шматки деревини, з яких виходили просто-таки ідеальні деталі для майбутнього корабля, і перша модель готова. Хоча, як зізнається Віталій, вона була не зовсім вдалою, бо… не змогла втриматися на воді. Тож майстер почав детальніше вникати в закони аеродинаміки. І усі наступні кораблі попливли. Та не лише наукою керується у своїй роботі майстер. Кораблі виходять просто досконалими насамперед завдяки неабиякому інтуїтивному чуттю Віталія. Щоправда, він все ж дотримується усталених стандартів та параметрів.
Сказати, що кораблемоделювання – дороге задоволення, Віталій Безсонов не може. Для деталей він використовує навіть ті матеріали, котрі не знайшли свого застосування в господарстві. Буває, що хтось зі знайомих віддає непотрібні йому шматки деревини. А для вітрил, розповідає майстер, підходять якісні лляні тканини. Тому деколи буває, що для цього Віталій шукає потрібні матеріали навіть у секонд-хендах.
Незважаючи на те, що для виготовлення кораблів моделіст не використовує дорогі сорти дерева, однак з-під його рук виходять справжні шедеври. І тому знаходилися люди, котрі були готові викласти кругленьку суму за його кораблі. Проте тривалий час Віталій і чути не хотів про продаж своїх дітищ. Недарма він так називає свої судна, адже це захоплення поділяє з ним і його сім’я. Буває, що й допомагають виготовити ту чи іншу деталь. Однак через певні домашні потреби все ж зважився продати п’ять своїх кораблів приватному колекціонеру. Та зробив він це з важким серцем, адже у його мріях було створити цілий флот. Наразі ж у Віталія залишилося тільки два кораблі, проте, каже майстер, флот у нього таки буде. Зараз він якраз збирає матеріали для іспанського галеона «Святий Філіп». Це буде досить таки масштабна робота – висота «Святого Філіпа» сягатиме 1 метр 80 сантиметрів. Ще планує Віталій зробити великий корабель спеціально для Дубенського заповідника, аби кожен бажаючий міг оцінити його творіння… А там і до персональної виставки, яку вже давно планує Віталій Безсонов, рукою подати.
• Анна Легка
