Нагадаємо, Андрія Боровика, колишнього першого заступника обласного прокурора на Рівненщині, звільнили з прокуратури наприкінці вересня за підозрою в організації злочинного угруповання з незаконного видобутку бурштину. 4 липня Генпрокуратура та СБУ провели обшук в Андрія Боровика та затримали його. Відтоді він перебуває у київському СІЗО.
Коли Боровика виводили з рівненської прокуратури в наручниках – це було схоже на справжнісіньке шоу, пристрасті після якого давно вляглися, а про результат розслідування не чути і досі. Але сам підозрюваний, очевидно, вже давно відчув, що справа проти нього таки може успішно розвалитися, інакше не наважився б позиватися до Генпрокуратури
щодо поновлення на посаді. В останні роки ця практика стала закономірністю. Одна справа – навішувати ярлики, будувати слідство на здогадах і підозрах, огульних звинуваченнях а інша – зібрати достатню доказову базу і довести усі звинувачення у суді, щоб, як кажуть, комар носа не підточив. А, може, проблема ще й у тому, що слідчі органи, на відміну від суддівських, у нас нині дуже слабкі, старі кадри пішли на пенсію, а молоді співробітники ще не скоро стануть досвідченими. Звідси і результат – справи в суді лопають, як мильні бульбашки. У цій ситуації може бути два виходи – набрати дурніших суддів, щоб їх рівень відповідав рівню слідчих, або ж підвищити рівень останніх. І одне, і друге зараз відбувається, але що з того вийде, ще побачимо.
Разом із прокурором Боровиком за гратами нині перебувають колишній начальник Дубровицького райвідділу міліції Сергій Родзін, бурштинокопач Микола Ребешко (Ушатий), керівник відділу контррозвідки обласного управління СБУ Вадим Федорук та інспектор Кузнецовського відділу поліції Анатолій Смолянець, які, за версією слідства, є його спільниками. Тим часом, інші колишні заступники прокурора Рівненської області, які працювали в одній команді з Андрієм Боровиком, до суду не пішли. За словами того ж Олега Соболя, посади вони покинули за згодою сторін. Втім, в органах прокуратури залишилися. Зокрема, Євген Рябий та Павло Романчук досі працюють в обласній прокуратурі, але на нижчих посадах, а Олександр Таргоній був переведений в іншу область. Не виключено, що пройде якийсь час і прокурори, які «попали під роздачу» зможуть знову обійняти свої теплі посади. Інцидент, що стався, для них, звісно, зовсім не приємний, але, як кажуть, ще не родився той, хто б зумів прокурора посадити. Луценка до уваги не беремо, адже саме призначення Луценка прокурором - це таки справжня дивовижа.
• Роман Вістенко
