Недарма кажуть: «Хочеш зрозуміти душу народу - вивчай його пісні». Пісня - внутрішній голос народу, його візитівка. Без неї не можна уявити ні радість, ні журбу, ні свято, ні буденність. Ніжна, лірична, весела, жартівлива, сумна – вона пробуджує в душі людській найскладніші, найглибші почуття, підносить до вершини таланту, спонукає до творчості Тож яким хистом має бути обдарована людина, котра складає пісні, що розлітаються в народному стоголоссі? Безперечно, великим даром Божим.
Талант Андрія Пастушенка до пісні - це його доля, адже народився в сім’ї, де понад усе любили пісню. Мама і батько - найдорожчі люди, і саме від них малий Андрійко черпав народні перлини рідного краю. Лагідний мамин наспів засіяв у дитячу душу любов до людей, до природи, до всього живого.
Нелегка, але щедра на здобутки судилася творча дорога Андрію Семеновичу, який з 1974 року тісно пов’язав своє життя з Рівненщиною. Юний виходець із Тернопілля спочатку працював художнім керівником Колоденського сільського будинку культури, далі була робота у Корнинській музичній школі Рівненського району, де організував дитячий фольклорний гурт «Устонька», який згодом отримав звання «зразковий». А із 1983 року почав працювати у Рівненському державному педінституті. Тут він створив фольклорний ансамбль «Живограй». Колектив гідно носить звання «народний», адже постійно займав призові місця на всеукраїнських та міжнародних конкурсах у Польщі, Болгарії, Німеччині, Естонії, Росії, був переможцем радіо- та телеконкурсів «Нові імена», «Сонячні кларнети», «Перлини душі народної».
Андрій Пастушенко є членом Всеукраїнської національної музичної спілки. Він написав понад 500 пісень, музику до вистав, за його творами знято дванадцять музичних фільмів, записано п’ять музичних альбомів. А ще з-під його пера вийшло понад 40 навчальних посібників, збірок для студентів і фахівців, шанувальників української народної творчості, зокрема «Вітрила надії», «Пам’ятаймо, брате», «Моя родина - Україна», «Пісня повертається додому», «Цвіт рясний над росами», «Українська пісенна спадщина», «Я піснею живу для України», «Пісні Рівненщини», «Сто українських народних пісень» та інші.
Пісні Андрія Пастушенка люблять слухачі, адже вони зачіпають серця людей щирістю почуттів і емоцій автора. Твори талановитого педагога-музиканта-композитора пронизані любов’ю до рідної землі, повагою до батьків, до всього, що оточує. Водночас вони пробуджують у душах солодкий смуток, адже змушують признатися собі, як часто у вирі щоденних турбот ми віддаляємося від істинного, справжнього, світлого, духовного.
Прості, але водночас емоційні та глибокі за змістом твори Андрія Пастушенка увійшли до репертуару багатьох виконавців. Зокрема їх співають народні артисти України Василь Чепелюк та Марія-Наталія Фарина, заслужені артисти України Віктор Кавун та Микола Швидків, лауреати міжнародних та всеукраїнських конкурсів Анастасія Янцур, бандуристки Наталія та Ірина Євтушок, колективи ансамблів «Лорелей», «Гармонія», «Живограй», «Корничанка» та інші. Андрій Пастушенко всіляко сприяє відродженню пісенної спадщини краю, він є засновником всеукраїнського фестивалю «Весняний первоцвіт» та обласного «Зустрічаємо Різдво».
Про Андрія Семеновича можна розповідати багато, але все одно цього буде недостатньо. Просто потрібно поринути в його світ, почути пісню його душі. Завжди сповнений нових ідей, творчих задумів, готовий допомогти, підтримати й водночас відповідальний, вимогливий до себе та інших. Щиро не перестаєш дивуватися його невичерпним мистецьким можливостям, надзвичайній працездатності, потужній енергетиці, життєвому оптимізму. Найкраще його творчість характеризують слова : «Якщо працювати – то до сьомого поту, якщо творити – то неповторно, захоплююче».
У народі кажуть: справжнє залишається надовго, фальшиве безслідно зникає.
Повиростають діти, покинуть батьківську домівку, полинуть у світи, будуть у них свої діти, посріблить їм скроні сивина, але назавжди бринітимуть у їхніх душах найніжнішою мелодією чарівні, сповнені безмежної любові й ласки пісні, написані заслуженим працівником культури України, відмінником освіти України, професором кафедри хорового диригування РДГУ Андрієм Пастушенком. І з кожною піснею молодіє його душа.
• Ольга Шахрай
