Звертаються до усіх можливих інстанцій та у ЗМІ, аби надати цій проблемі розголосу. І якщо суспільство знатиме про біду дубровичан, то, може, й правоохоронці нарешті “заворушаться”? До редакції “ВР”, шукаючи “управи” на злочинців, прийшли постраждалі від рук молодиків члени мисливського товариства “Жаденське” зі своєю історією.
Дійшло до того, що жителі сусіднього Жаденя, зокрема, організовували дружину й вирушали до місцевого клубу, аби… охороняти своїх дітей-підлітків під час дискотеки. Перебродівці, коли приїдуть до клубу великою компанією, після кількох чарок починають несамовито гамселити молодь, а то й старшокласників, котрі прийшли на танці.
Був випадок, коли група молодиків зустріла на дорозі чоловіка і жорстоко відлупцювала, бо «він не з їхнього села». Коли той звернувся до поліції, то справа потім не розглядалася, йому сказали: «А чому ти переймаєшся, у тебе ж буде група, тобі гроші платитимуть».
Інша, просто дика історія – злочинці перестріли на дорозі подружжя, до напівсмерті побили чоловіка і на його очах зґвалтували дружину. Потерпілі стверджують, що заявляли до поліції, однак численні скарги конвеєром летять у сміттєвий кошик. Ніхто в цих справах не розбирався, хоч імена злочинців знає ледве не весь район. Дубровиччани вважають, що тут діє «кругова порука». Перебродівські бурштинокопачі, мовляв, діляться з районною поліцією. А правоохоронці, у свою чергу, закривають очі на те, що бандити їздять на нерозмитнених автівках, носять із собою незареєстровану зброю, нападають і жорстоко б’ють людей. У них виправдання одне: «Це наша земля, і ми робитимемо те, що нам заманеться». Так, закони тут свої, вовчі…
А ще кілька жителів Перебродів, котрі вважають себе «господарями життя» в районі, полюбляють браконьєрити. Їм просто начхати на усі заборони полювати в сезон розмноження тварин. «Коли вони потрапляють до лісу, – розповідає член мисливського колективу «Жаденське» Василь Гоцалюк, – то стріляють по усьому, що рухається – і по дорослих звірах, і по молодняку, і по вагітних самицях, заради забави вбивають і малих звірят».
«Першого вересня ми отримали інформацію про те, що ці браконьєри збираються полювати на лося на території мисливського угіддя, котре перебуває в оренді «Жаденського», – продовжує розповідь іще один член мисливського колективу Ігор Калинович. – Я разом із колегами Олегом Куцеликом, Василем Гоцалюком та єгером Дубровицької громадської організації Українського товариства мисливців та рибалок Федором Ососкалом вирушили в рейд, аби запобігти незаконному полюванню. І справді, приблизно о 22 годині ми затримали браконьєра Віктора Лісовця. І згідно з «Наказом про охорону мисливських угідь», ми вилучили у нього гладкоствольну мисливську рушницю, патрони та телефон. Віктор зізнався, що з ним у лісі є ще троє чоловік. Ми сказали, аби всі вони припинили полювання і виходили з лісу. Далі мали б розбиратися правоохоронці».
Однак сталося непередбачуване. На телефон Віктора Лісовця зателефонували його спільники-браконьєри і стали погрожувати чоловікам, які його затримали, розправою. Справді, через деякий час із лісу вийшли двоє - Анатолій Кузьмович Жовклий та Анатолій Миколайович Жовклий, котрі мали з собою мисливську зброю. Вони поводилися нахабно, світили ліхтариком в очі і постійно погрожували. Виявилося – вони покликали «підмогу» - до мисливців та браконьєрів наближалося два автомобілі. Звідти вийшло понад десяток чоловіків, дехто з них мав при собі зброю. Один з браконьєрів – Анатолій Миколайович Жовклий вдарив єгера Федора Ососкала в обличчя і закричав своїм спільникам: «Бийте їх!» Молодиків двічі припрошувати не довелося, адже влаштовувати бійки – для них звична справа. Тим часом нападники побили єгера до втрати свідомості. На Ігоря Калиновича напали відразу з чотирьох сторін. Чоловік зробив попереджувальний вистріл угору зі свого карабіна, сподіваючись, що це зупинить нападників, і вони відступлять. Але це ще більше розлютило браконьєрів. Хтось ззаду підскочив і розбив йому голову прикладом. Чоловік знепритомнів, за його словами, десь на три хвилини, а коли почав підводитися, злочинці продовжували його бити. Що змусило бандитів зупинитися, невідомо. Ігор Калинович припускає, що, можливо, вони злякалися того, що з його голови сильно текла кров. Зловмисники поставили чоловіка на ноги і налили йому на голову води, аби побачити причину кровотечі. Зрозумівши, що потерпілий чинити опору вже не буде, молодики забрали в Ігоря Калиновича ліхтарик, мисливський ніж, рушницю та патрони. Один з нападників - Веніамін Чумуневич - перезарядив карабін Калиновича. Потерпілі стали просити його не робити дурниць, адже було зрозуміло, що він хоче стріляти. Той лише розсміявся і вистрілив у бік лісу, на щастя, не по людях. Відлупцювавши мисливців і єгера, викравши у них зброю, злочинці з вигуками: «Грузімося і єдєм!» посідали в свої позашляховики та поїхали в бік села Переброди.
Якщо Ігор Калинович, Олег Куцелик та Василь Гоцалюк ще були при тямі, то єгер Федір Ососкало лежав у канаві. «Він був сильно побитий, голова дуже розпухла, він не міг стояти на ногах, задихався, його нудило, в грудях щось хрускотіло і він кашляв кров’ю», - так про стан Федора Ососкала розповідає Ігор Калинович. Потерпілі зібралися з силами і вивезли Федора Ососкала з лісу. Коли з’явився мобільний зв’язок, чоловіки викликали швидку та поліцію. Самі ж продовжували їхати назустріч швидкій. Після того, коли передали Федора Ососкала та Олега Куцелика лікарям швидкої та самі отримали першу допомогу, Ігор Калинович і Василь Гоцалюк повернулися до лісу, аби дочекатися поліцію й дати необхідні пояснення. Через півтори години в Жадень приїхали поліцейські. Вони взяли свідчення у потерпілих та сфотографували дозволи на зброю. Начальник слідчо-оперативної групи, стверджують чоловіки, своєю поведінкою показував, що йому вже відомі обставини побиття. Поліцейський звинувачував Калиновича та Гоцалюка, мовляв, вони самі ж і винні, бо «в п’яному вигляді полювали на лося та напали на жителів Перебродів». Але чоловіки заперечили: «Ми «полювали» на браконьєрів та «вполювали» їх». Потім потерпілі показали поліції місце злочину. Поліцейські фотографували місце бійки, склали схему подій, знайшли документи, коробку від патронів 16-го калібру, сумку та інші речі постраждалих.
Вранці 2 вересня Василю Гоцалюку зателефонували з районного відділу поліції і сказали, що віддадуть зброю. Через деякий час до потерпілих приїхали поліцейські на чолі з начальником Дубровицького районного відділу поліції. Крім того, приїхали ще 15 автомобілів із місцевими жителями села Переброди (десь із півсотні чоловік). Серед них були й ті, котрі побили мисливців у лісі та викрали у них зброю. За словами потерпілих, поліція жодним чином не захищала їх, спокійно слухаючи, як з різних боків лунали погрози. Через деякий час начальник поліції наказав усім заспокоїтися, сказав, що не потерпить криміналу у себе на території. Потім він попросив принести зброю, показав потерпілим мисливські набої, сказав, що це бойові й що їх треба відправити на експертизу до Києва. Зброю мисливцям пообіцяв повернути, якщо ті напишуть розписку, що до нападників не мають ніяких претензій.
Василю Гоцалюку та Ігору Калиновичу не залишалося нічого, як написати цю «розписку», адже вони опинилися в досить неоднозначній ситуації. Люди, які на них напали, побили та викрали їхню зброю, стояли разом із поліцейськими та продовжували далі відкрито погрожувати. І сам начальник поліції на їхньому боці. Тож потерпілі відчували повну безвихідь. Правоохоронці й не думали ставати на їх бік, мало того, схоже, що вони були на боці бандитів.
Поліцейські видали потерпілим два готових бланки розписки, в яких було написано, що мисливці самі потім знайшли свої рушниці і претензій до тих, хто на них напав та побив, не мають. Потерпілі підписали ці папери, і вони залишилися у поліції. Один із жителів Перебродів, котрі приїхали на «розборки», прочитав перед усіма ці документи, і написане усіх задовольнило.
Потерпілим показали їхню зброю, але забрали до поліцейського мікроавтобуса. Начальник поліції сказав, «щоб не було проблем», він зараз забере зброю і особисто завезе її членам мисливського товариства додому в Рівне. Узяв у потерпілих номери телефонів і поїхав, залишивши чоловіків наодинці з нападниками. Злочинці продовжували погрожувати та лаяти постраждалих ще майже годину, а після того поїхали до мисливського будиночка.
Зброю чоловікам віддали значно пізніше, й усім окремо. Вона знаходилася у райвідділку, хоча, як туди потрапила - загадка, бо у правоохоронців ніяких документів не було. Очевидно, що її передали туди нападники, адже саме вони забрали її у мисливців. Поліцейські намагалися звинуватити мисливців у тому, що буцімто вони не мали дозволів на зброю. Однак потерпілі це спростували – усі документи у них були на руках, більше того, в день нападу браконьєрів на мисливців із товариства «Жаденське» правоохоронці їх фотографували. 5 вересня потерпілих на розмову запросив до себе начальник Дубровицького райвідділу поліції.
Здавалося б, усі докази на боці потерпілих, однак вони не можуть, ані захистити себе, ані добитися, аби ця справа була розглянута правоохоронцями. Адже мало місце два злочини – нанесення тілесних ушкоджень та викрадення зброї. Не кажучи про некоректну поведінку поліцейських. Постраждалі писали заяви у різні інстанції, аби зрушити справу з місця – в Національне антикорупційне бюро, начальнику головного управління Національної поліції в Рівненській області Сергію Князєву, Міністру внутрішніх справ України Арсену Авакову, голові Національної Поліції України Хатії Деконаїдзе та в прокуратуру. Прокуратура порушень у роботі начальника Дубровицького райвідділу поліції не вбачає.
Українське товариство мисливців та рибалок також провело службове розслідування з метою дізнатися, за яких умов єгер Федір Ососкало отримав «виробничу травму», а саме – переломи п’яти ребер зі зміщенням, гідроторекс, пневмоторекс, забій внутрішніх органів, струс мозку, вивих щелепи, забій лівої сторони ключиці та забій шиї. Ігорю Калиновичу також зламали ребро, ніс, у нього діагностували забій внутрішніх органів, відкриту черепно-мозкову травму. Інші потерпілі - Олег Куцелик та Василь Гоцалюк - мають схожі «букети» травм. Одне слово – чоловіки дивом залишилися живими.
Зараз потерпілі почали стукати у всі інстанції, аби справа належним чином розслідувалася, адже минуло понад півтора місяця, а у райвідділі поліції ніхто «не ворушиться», стверджують чоловіки.
Василь Гоцалюк та Ігор Калинович, котрі завітали до редакції, кажуть, що інші постраждалі готові свідчити, аби покарали злочинців. Годі їм уже тримати в страху всю округу, та й правоохоронці повинні захищати людей, а не покривати бандитів, кажуть чоловіки.
Захисник потерпілих Володимир Кузнєцов у своєму коментареві «ВР» зазначив, що зробить усе, аби довести цю справу до суду, щоб винні відповіли перед постраждалими і відшкодували матеріальну і моральну шкоду. Поки що, каже адвокат, розслідування затягується. Після інциденту минуло уже 42 дні, однак допитали як потерпілого лише Федора Ососкала, інших – лише вчора. Нині ж правозахисник намагається пришвидшити процес розслідування справи слідчим.
• Роман Никончук
