«Бурштиновий шлях» домандрував до Воронків

Подивитися та купити вироби народних майстрів, проїхатися поліським трамваєм, з’їсти смачних вареників із чорницею, послухати виступи фольклорних колективів та отримати безліч незабутніх вражень змогли гості та учасники фестивалю, серед яких було чимало туристів із різних куточків України та закордону.

Чим тільки не ряснів  ярмарок в Антонівці! Очі розбігалися від краси дерев’яних виробів, яскравого червоного намиста, вишитого українського вбрання, рушників, вишитих прикрас, картин із бурштину та  посуду із символікою фестивалю поліської художниці Мирослави Мороз. А ще фестиваль по праву можна було назвати буянням запахів і звуків. Пахло сіно, яким була встелена земля перед сценою і вози, якими гостей фестивалю возили околицями. А звідусіль лунали українські пісні,  під які присутні охоче підспівували та підтанцьовували. Неабияк порадували своїми концертними номерами й гості з Білорусі.
 У кожному куточку гостям були раді. Представники від сіл району - Озера, Рафалівки, Хиноч, Сваринь, Лозок, Жолудська, Жовкинь, Балахович кликали у свої куріні. Господині  пригощали найкращими стравами, які представляли їх села.
– Дуже сподобався фестиваль. Багато виробів красивих, смачних страв. Сподобалися виступи фольклорних колективів, підспівувала, часом хотілося і підтанцьовувати. Для дітей багато розваг, найулюбленіші – батути, гірки. Можна і самому відпочити, і діткам подарувати хороші враження. Смачні шашлики у хлопців. Весело, позитивно, хочеться побільше таких святкувань, – розповідає гостя фестивалю Олена з міста Тернопіль.
А вже другого дня естафету етно-тур-фестивалю «Бурштиновий шлях» пдхопила Воронківська сільська рада. Свято проводилося на площі перед сільським будинком культури. Хоча спочатку його планувалося провести на полустанку між Хиночами і Воронками. Але там така страшна і розбита дорога, що організатори не захотіли ризикувати. Плюс недалеко ліс, комарі та мошкара хмарами літають.
 «Бурштиновий шлях» у Воронках збирав людей на на післяобідню пору. Завчасу прибули сюди представники Великих Телкович, Білого, Красносілля, Малих Телкович і Степангорода.  А рівно о 16-ій прозвучали фанфари - «Бурштиновий шлях» розпочався. Присутніх вітали голова Володимирецької районної ради Василь Ковенько, перший заступник голови РДА Анатолій Рижий, начальник відділу культури і туризму РДА Людмила Босик. Відбулася традиційна передача естафети з Воронок – селу Білому.
У відкритті «Бурштинового шляху» взяли участь і привезли свій оригінальний «Жезл доброї волі», присвячений Дню Конституції, велосипедисти із Володимирця – Олександр Гребень, Вадим Жук, Юрій Римарчук, Наталія Шама, Олександр Русін, Віктор Войтович, Анна Малецька, Тарас Палій та Андрій Козлюк. Дякуємо цим молодим патріотам-спортсменам за витривалість, що подолали такий шлях.
Далі господарі та гості знайомилися із «куренями» та оцінювали їх. Наприклад, самі Воронки здивували древностями – притягнули воза … з ярмом, в яке колись запрягали волів. Горщики, глечики, макітрочки. Екологічно чистий посуд, бо глина вбирає всі токсичні речовини. В глиняному посуді завжди здорова і корисна їжа. Степангород теж представляв і стару, і сучасну вишивку. Це ж можна сказати і про Біле. Особливо відзначились Малі Телковичі, де десант села разом із Новосілками чи не найкраще представили на «Бурштиновому шляху» і свої пісні, і національні костюми, і наварили казан юшки з риби. Окрасою малотелковицького куреня стала юна співачка і зазивачка Ірина Блищик із села Біле у яскравому  національному костюмі. Краса та й годі!
Зі всіх куренів Красносільська сільська рада відзначилася своєю емблемою. «Царське місце» займала окремо Великотелковицька сільська рада. Що вже казати, адже у ній зібрався весь депутатський актив села на чолі з головою Віталієм Репетухою.
Концертна програма була насиченою. Проте до 19-ої години площа поріділа: будній день, тож і роботи вдома вдосталь. Дехто захотів вмочити ноги у воронківському озері, дехто поїхав в Антонівку, щоб побачити там анонсований концерт. А дехто родиною сів у садку, поспілкуватися з рідними, подякувати «Бурштиновому шляху» – коли ще такий день буде, хіба що через рік…
• За матеріалами polissya.net