Старанний у навчанні, ввічливий, вихований і цілеспрямований підліток став кумиром для молодших хлопчаків, адже кожен із них хотів би стати схожим на Юрія - сильним, витривалим і майстерним боксером. Тому дітвора щоразу, як бачить спортсмена, оточує його з усіх сторін і засипає запитаннями.Наразі займається хлопчина вдома самостійно, і за тренера у нього батько, який ніколи стосунку до боксу не мав. Як розповідає Юрій Данилович, він завжди хотів, щоб його син виріс справжнім чоловіком. Тому й серйозна фізична підготовка почалася для Юрка уже з шести років. Коли хлопцеві виповнилося одинадцять, він вирішив обрати для себе якийсь один вид спорту. Довго думати не довелося, адже головним спортивним кумиром для підлітка завжди був Майк Тайсон, захоплювався він і майстерністю братів Кличків. Тож вибір одразу впав на бокс. Проте виникла проблема – в районі не було в кого вчитися цьому виду спорту. Тоді батько знайшов в інтернеті методички і сам почав тренувати сина. І, треба сказати, успішно. Адже за ті неповні два роки, що Юрко займається боксом, він здобув десяток перемог на престижних боксерських турнірах високого рівня – відкритих першостях Рівненської та Волинської областей. І нещодавно посів перше місце та виборов золоту медаль на VI-му Всеукраїнському турнірі з боксу серед юнаків 1999-2000 років народження у ваговій категорії до 50 кілограмів, присвяченому пам’яті Ніла Хасевича. На цьому змаганні йому навіть випало битися з дуже досвідченим боксером із Хмельницького, котрий був на голову вищий і на два роки старший за Юру, розповідає батько, однак хлопець у третьому раунді переміг достроково.
Фактично Юрко - єдиний в Зарічному боксер. Однак поки що він жодного разу за свій район не виступав, адже у двох місцевих ДЮСШ, в одній з яких хлопець навчається, немає ні секції з боксу, ні тренера з цього виду спорту, розповідає батько спортсмена. Відповідно й державне фінансування на цей напрямок не передбачається. Тож часто спонсорують поїздки на поєдинки сусідні райони. Та переважно, щоб підготувати і відправити дитину на змагання, зусиль докладає лише родина та небайдужі до спорту люди. Зокрема свого часу матеріально допомогли юному спортсмену директор Зарічненської КДЮСШ Василь Філіц та Олена Чекун, і завдяки їм дитина змогла отримати боксерські атрибути, без яких до поєдинку просто не допустили б.
Наступне змагання, яке чекає на юного спортсмена в лютому 2013 року – Міжнародний турнір, котрий відбудеться в Білорусі. Якщо фізична підготовка у Юрка на найвищому рівні, то зі спорядженням знову проблеми. Як розповідає Юрій Данилович, для того, щоб отримати право брати участь у міжнародному змаганні, кожен учасник зобов’язаний мати такі рукавички та шолом, які б відповідали світовим стандартам. Тобто вони повинні бути виробництва певної фірми зі спеціальним клеймом. Інакше суддя на ринг не допустить. Якщо на місцевому ринку повно рукавичок для любителів, їх можна придбати за відносно невеликі гроші, то за професійне спорядження доведеться викласти досить таки кругленьку суму.
Але батьки спортсмена для професійного росту свого сина грошей не пошкодують. Болить тільки, каже Юрій Данилович, що цей вид спорту в районі поки що не набув популярності.
Крім боксу хлопець має й багато інших захоплень. Полюбляє збирати гриби, рибалити.
А найулюбленіша його господарська робота – це розведення кролів. І взагалі, пишається батько, нема такої домашньої роботи, яку б хлопець не робив. І просити його не треба, він сам питає у батьків, чим допомогти. Тож, каже Юрій Данилович, мабуть, у Юрка й не було такого дитинства, як у більшості дітей – з іграми та розвагами. Він з малих літ старався стати для батьків найпершим помічником. Тому батьки юного спортсмена хочуть, аби в сина гарно склалося життя, була вдалою його спортивна кар’єра, адже зараз бокс для нього – сенс усього життя, і впевнені, що він, як ніхто, цього заслуговує.
- Хочу стати чемпіоном світу з боксу! – сказав Юрко і знітився.
- Не треба соромитися! – відповів йому тато. - Завжди треба ставити перед собою конкретне завдання і докладати максимум зусиль для його втілення у життя. Треба вірити, ні, треба бути завжди впевненим у своїй перемозі, тоді успіх гарантований.
Що ж, залишається лише побажати Юрію успіхів - і в житті, і в спортивній кар’єрі. І, думається, з таким наставником, як його батько, у нього все вдасться.
• Анна Легка
