Справа в тім, що чоловік тривалий час вів специфічний спосіб життя – співав по підземних переходах та не гребував оковитою у компанії таких же «товаришів». Роботи давно не мав. Тож усе, що заробляв співом на вулиці (а, треба сказати, що мав неабиякий талант, його колись відзначив навіть мер Рівного), «спускав» на пляшку. Та одного зовсім не чудового дня, як розповідає племінниця Валерія Дякова, «дружки» напоумили чоловіка піти й оформити кредитку в «Приватбанку», бо випити в той день не було за що. Кредит, як не дивно, фактично волоцюзі банкіри видали. Як був переконаний сам Валерій, він отримав кредитку на одну тисячу гривень. Тож «дружна компанія» відправилася в супермаркет по випивку та закуску. Так із дня у день вони й користувалися карткою. А гроші не закінчуються. Чи треба говорити, що кредит ніхто не повертав? Звісно, ні. Однак через деякий час родичі отримали «сюрприз» - виявилося, що Валерій взяв кредит на 11 тисяч гривень(!!!), спустив їх на оковиту, подарунки «друзям», зокрема ноутбук, який невідомо в кого опинився, а гроші, певна річ, не повертав. Та й не дивно, адже він фактично бомж.
Родичі стали стукати у всі двері, шукати того, хто видав таку суму безробітному. Зрештою, з’ясували, що ця людина в банку більше не працює. Родичі «клієнта» «Приватбанку» погоджуються: взяв гроші – мусиш повернути. Тож уклали договір з банківською установою про те, що щомісяця з його пенсії буде вираховуватися 600 гривень. Основний борг – 11 тисяч, кажуть родичі, уже фактично погашений (у родичів є усі чеки і виписки). Однак пеня росте з дня у день у геометричній прогресії, каже племінниця Валерія Дякова, у жовтні баланс картки складав 59 228 тисяч гривень, а ось днями прийшла смс з іншою сумою – 71406,54 тисячі гривень. Родичі в розпачі – за кілька місяців Валерій матиме 100 тисяч (!!!) боргу. Як повернути таку суму, родина не уявляє. Адже у кожного свої сім’ї та діти. Не продавати ж майно, аби погасити пеню неблагополучного свояка, бідкаються родичі. Решта його пенсії – майже 700 гривень - йде на харчування чоловікові та на медикаменти. Адже він важкохворий із дуже серйозним діагнозом (правда, про це ще навіть не знає), переніс дві операції. Має інвалідність ІІ групи. Якщо з Валерієм щось станеться, то рідня ризикує отримати у «спадок» його борги. Банк уже пропонує «реструктуризацію» боргу родичам – переоформити кредит на себе з певним графіком і терміном погашення.
Родичі не погоджуються з таким станом справ, бо вважають, що оформити кредит на безробітного волоцюгу – це недбалість банку, і кажуть, що керівництво банківської установи могло б піти назустріч родичам клієнта та запропонувати лояльніші умови для вирішення цієї ситуації. Допомоги родина шукає усюди – пише листи і до керівництва банку, і у ЗМІ. Вони хочуть, щоб хоча б перестали принаймні нараховувати штрафні відсотки - з огляду на життєві обставини Валерія Дякова. Однак поки усі заходи виявилися даремними.
У сусідів є своя версія. Інвалідові нараховуються все нові й нові штрафи для того, щоб борг ріс із дня у день, тоді, мовляв, банк зможе забрати квартиру. Однак є цікавий момент – чоловік за документами справді безпритульний і прописаний у притулку для бездомних.
Родичка Валерія Дякова розповідає, що колись теж зверталася до одного з банків Рівного, аби отримати позику. Кредитну історію жінки довго вивчали, однак відмовили у позиці, бо… її заробітна плата виявилася недостатньо високою, аби вона могла взяти кредит. Дивно, каже жінка, а як її своякові, котрий півжиття «бомжував», дали 11 тисяч? А вона ж просила в рази меншу суму. Родичі хочуть, аби й банкіри, принаймні, дали адекватне пояснення, навіщо вони видали цей кредит.
Ми звернулися до прес-служби «Приватбанку». Там нам повідомили, що отак відразу неможливо прокоментувати цю ситуацію. Її потрібно вивчити. А родичам рекомендують звернутися у службу безпеки банку для детального вивчення ситуації, щоб згодом разом знайти оптимальний варіант її вирішення.
• Роман Никончук
