Адже далеко не завжди селянин, обробляючи паї чи присадибну ділянку, працюючи з ранку до вечора, має від них належну віддачу і задоволений результатом своєї роботи. Допомогти людям розібратися у причинах такої ситуації і покликані навчальні семінари «Ефективне ведення сільського господарства», до участі у яких залучаються науковці. Вони, як показала практика, є дієвою профорієнтаційною формою підвищення мотивації до працевлаштування чи організації власної справи. Днями такий семінар, організований Рівненським обласним та Млинівським районним центрами зайнятості, проведений у селі Острожець Млинівського району в рамках акції «Служба зайнятості – працівникам села».
Незважаючи на те, що на селі нині гаряча пора, глядацька зала будинку культури була повною. Звичайно, зацікавленість викликала анонсована заздалегідь тема семінару «Тонна картоплі з однієї сотки. Це – реально». Своїм досвідом і науковими обгрунтуваннями із жителями Острожця поділився тренер консалтингової компанії ТзОВ «Імідж–Партнер» Олег Куть і довів, що це справді можливо. На вирощуванні картоплі розмова не закінчилася. Людей цікавили особливості культур, нові сорти та технологія вирощування полуниць, помідорів, зернових культур, методи боротьби з хворобами та шкідниками, шляхи підвищення урожайності. Зрештою, те, чого й хотів досягти лектор – зацікавити людей тим, що, працюючи на землі, можна не просто прогодувати сім’ю, а й заробити добрі гроші. Але для цього потрібно зламати стереотипи, які приживалися десятиліттями. Сьогодні – нові умови, нові сорти, нові агротехнології.
– Якщо маєш землю – повинен мати і гроші, – переконаний Олег Куть. – Сьогодні дідівським методам треба віддати шану, але треба працювати по-новому, адаптуватися до нових умов, не лінуватися вчитися, тоді прийде успіх. Потрібно самоорганізовуватись, започатковувати власну справу й отримувати від своєї роботи задоволення і вагомий прибуток. І не варто чекати, коли зміниться економічна і політична ситуація в країні, а починати робити це вже зараз.
Не вдалася «чиста» лекція і у директора дослідної станції епізоотології Інституту ветеринарних наук НАНУ України кандидата ветеринарних наук Романа Сачука, бо з самого початку вона перейшла у зацікавлену розмову у форматі «питання-відповідь». Напевне, не було такої домашньої тварини чи птиці, яка б не фігурувала у запитаннях – від кращих порід та методів утримання до найефективніших вакцин.
– Такі семінари, які організовують спеціалісти служби зайнятості для жителів сіл, мають практичну цінність. Науковці і практики вчать селян, як реалізувати свої можливості, налагодити виробництво тваринної чи рослинної продукції на науковій основі, зрештою – як заробляти гроші і покращувати своє життя, – наголосив Острожецький сільський голова Олег Пархомей. А взагалі керівник громади районний центр зайнятості вважає надійним соціальним партнером. Це підтверджує і багаторічна співпраця, завдяки якій і рівень безробіття на території сільради останнім часом зменшується на тридцять відсотків щороку. Нині на обліку у службі зай-нятості перебуває 29 жителів села.
– Порівняно з іншими сільськими радами – це не так багато, – продовжує Олег Пархомей. – Острожець – свого роду промисловий центр району, на території якого розташовані два потужних сільськогосподарських підприємства, – «Ідна» і «Камаз-Агро». Тож людям є де докласти рук. Свого часу ми створили при сільраді комунальне підприємство, а служба зайнятості надала дотації на створення нових робочих місць. Спільно із районним центром зайнятості широко залучаємо безробітних до участі у громадських роботах. Торік у них брали участь 19 наших односельців, і на оплату їх праці використано 62,4 тисячі гривень, за півроку нинішнього – 20 безробітних, а на їх зарплатню – 49 тисяч гривень. Фінансуються ці роботи у рівних пропорціях з Фонду державного соціального страхування України на випадок безробіття і бюджету сільської ради.
Сьогодні у громадських роботах на об’єктах соціальної сфери села працює вісім осіб – проводять ремонтні роботи споруд спортивного комплексу, будинку культури, дитсадка, прибирають територію. Тож можливості служби занятості і тут використовують сповна.
Із початку року у Млинівському районному центрі зайнятості на обліку перебувало 1405 безробітних, половина з них – жителі сіл. 280 з них вдалося працевлаштувати.
– Вибір вакансій для безробітних жителів сільської місцевості обмежений, – констатує заступник директора Млинівського РЦЗ Лариса Ліпчанська. – Тож орієнтуємо їх на самозайнятість. Саме цій меті підпорядковані і виїзні семінари, які, крім Острожця, ми вже провели у селах Привітне та Пугачівка. Після цих заходів безробітні постійно цікавляться нашими послугами, активніше шукають роботу, з більшим бажанням беруть участь у громадських роботах.
Жителька Острожця Жанна Герасимчук, яка нині перебуває на обліку у центрі зайнятості, переконана: чим більше людина знає, тим швидше вона адаптується до будь-яких ситуацій у житті. Тому участь у семінарі вважає для себе корисною. Нині вона працює на громадських роботах, але вірить, що незабаром матиме і постійне місце роботи.
Додаткову інформацію щодо організації власної справи, навчання і перенавчання у Рівненському центрі профтехосвіти державної служби зайнятості сільські мешканці змогли отримати у консультпунктах мобільного центру професійної орієнтації населення, який працював того дня в центрі Острожця. Тут же їм пропонували пройти експрес-тестування щодо визначення професійних нахилів та здібностей, знайомили з актуальними вакансіями, які є в районі та за його межами.
Голова Млинівської райдержадміністрації Алла Черній встигла і зі спеціалістами центру зайнятості поспілкуватися, і тестування пройти, аби особисто пересвідчитися в ефективності таких виїзних заходів.
– Маємо разом працювати заради конкретного результату, – поділилася думками Алла Леонідівна. – Тим більше, у такий важкий час, як нині. – Сподіваюся, що люди неодмінно скористаються тими цінними рекомендаціями, які сьогодні отримали на семінарі. На жаль, інвестори не поспішають у наш сільськогосподарський район. Тож змушені самотужки шукати нові варіанти працевлаштування людей. Спільно із центром зайнятості провели круглий стіл і виробили спільну з роботодавцями стратегію дій. Кожне підприємство має проаналізувати, яких фахівців потребуватиме найближчим часом і яких бракує нині. Вважаю, що наявні потужні підприємства мають розвиватися і створювати нові робочі місця. Вони мали б інвестувати не тільки у розвиток власного виробництва, а й у соціальну сферу територій.
• Роман Вістенко
