– За багато років роботи нам вдалося стати багатогалузевим господарством із майже замкнутим циклом виробництва, – веде розповідь директор одного з чотирьох підприємств Агрокорпорації «Крупець» - ТзОВ «Птахофабрика Крупець» – Вадим Варфалюк. – Розпочинається все, звісно ж, із лану – обробляємо 7,5 тисячі гектарів, вирощуємо пшеницю, пивоварний ячмінь, кукурудзу, цукровий буряк, сою, а в планах на наступний рік і соняшник – із одночасним будівництвом лінії із переробки цієї сільськогосподарської культури на олію та жмих. Останнє використовуватиметься для відгодівлі птиці. До речі, левова частина кормів, що необхідні для цього, і нині не просто вирощуються на ланах агрокорпорації (опікується цим безпосередньо підприємство «Агролан Крупець»), а й переробляються - продукції ТзОВ «Крупецький комбікормовий завод» і для власних потреб вистачає, і чимало птахівничих підприємств країни її купують. До речі, нещодавно вдалося відкрити другу чергу сушильно-елеваторного комплексу, відтак маємо можливість одночасно зберігати до 20 тисяч тонн сільськогосподарської продукції. Працює на цьому підприємстві ще з 2012 року і сучасна лінія із переробки сої на екструдовану сою, жмих та олію.
Агрокорпорація платить державі найбільше в районі різного роду податків і зборів і в перерахунку на один гектар орендованої землі. Із особливою гордістю Вадим Варфалюк також говорить про рівень заробітної платні трудівників підприємства – нарахований її обсяг стартує від семи тисяч гривень у місяць. Мова про всі структурні підрозділи агрокорпорації, яку свого часу заснував і вивів на європейський рівень Володимир Олександрович Варфалюк – знана і шанована в області людина, депутат обласної ради багатьох попередніх скликань. Нині ж глава родини продовжує її розбудовувати вже із синами Вадимом та Сергієм.
Власне, значно промовистіше за слова було те, що вдалося побачити на власні очі під час цікавої й пізнавальної екскурсії виробничими майданчиками акгорокорпорації. Найперше ж вразила чистота всюди, яка аж ніяк не асоціюється ані з сільським господарством, ані, якщо мовити по-простому, курниками. Сучасні охайні будівлі, новітнє обладнання, техніка, гладенький асфальт на території та дорогах, що ведуть туди, і всюди зразковий лад – так, що можна ходити, без перебільшення, ледве не в кімнатних капцях.
– Ось, бачите – це вантажівка з кукурудзою, що вирощена на наших полях, поїхала на комбікормовий завод, Напевно, вже остання в цьому році. Впоралися зі збором врожаю оперативно, чи не перші в районі, – зазначає, вказуючи на надсучасне авто із логотипом агрокорпорації, що проїхало повз, інженер із охорони праці Сергій Мамчур, а далі веде на територію ТзОВ «Птахофабрика Крупець» – власне, туди, де ота кукурудза, вже у переробленому вигляді, і споживається.
- А оце наші нові пташники, - бадьоро підхоплює розмову керівник цього виробничого майданчика Володимир Панасюк. - У кожному – по сто тисяч курок-несучок. Кліткове обладнання відомої європейської компанії Big Dutchman. Увесь процес відгодівлі, догляду, а також збору яєць повністю автоматизований – фактично перша людина, яка їх торкається, - це покупець.
– Те, що домашнє яйце із села – найкраще, на мою думку, є просто міфом, адже про дотримання санітарних норм у цьому випадку важко говорити. Та й харчується наша птиця усім натуральним, така річ, як додавання барвників, яка широко практикується у Європі, для нас від самого початку є неприпустимою. Колір жовточка у купецьких яйцях – це колір кукурудзи з наших полів. Можливо, він не такий яскравий, як декому подобається, зате натуральний. Раціон годування скрупульозно збалансований – навіть ми так розумно не їмо, як наша птиця, - усміхається Вадим Варфалюк.
Гордість птахофабрики – сучасна сортувальна машина голландського виробництва, яка фасує яйця відповідно до їх розміру, а роль оператора зводиться до того, аби, якщо трапляються брудні та биті, швиденько відібрати їх із конвеєра.
- Далі ж – на вагу, в коробки, на піддони і – в склад, - продовжує екскурсію Володимир Панасюк. - Зауважте ось – уся тара нова й одноразова, це теж дуже важливо. На складі ж продукція не встигає залежуватися – залюбки її купують не лише в Україні, а й за кордоном. Навіть в Іраці та Таїланді тепер знають смак наших крупецьких яєць. А ми задоволені, що тут працюємо. І оплата праці хороша, і умови роботи. Що там казати – наше керівництво дбає про людей. Чудова кухня, душові, роздягальня… Все у нас на найвищому рівні. А ще – попри те, що постійно відбувається модернізація та автоматизація виробництва, наше керівництво докладає всіх зусиль, аби зберегти робочі місця. Ми це дуже цінуємо. Нині ж бо і в місті важко з роботою, а на селі й поготів.
Не менше подивувалася й коли завітали на один із двох виробничих майданчиків СФГ «Крупецьагроптиця», яке займається відгодівлею курчат-бройлерів. Прибули вони востаннє сюди аж із Угорщини, фактично, щойно вилупившись. На цьому виробничому майданчику є 9 пташників, які загалом вміщують 300 тисяч голів птиці і, знову ж таки, увесь процес догляду за ними автоматизований, відповідно до найсучасніших технологій, щоправда, на основі натуральних кормів власного виробництва.
- Та все ж, попри комп’ютерний розум, пильності людини догляд за пташенятами теж потребує, - ділиться оператор птахокомплексу Андрій Іванченко. – Треба уважно стежити, чи все функціонує належно, чи не підтікає, приміром, вода або не сталося інших неполадок. Кожні чотири години необхідно повністю оглянути пташники, якщо ж малі курчата, то й частіше.
- Ось на цьому електронному табло можна відстежувати температурний режим та всі інші процеси і, відповідно, регулювати. Комп’ютер визначає абсолютно все – від раціону харчування, кількості необхідної води і до часу, який курчата повинні спати, - демонструє сучасне обладнання оператор Богдан Базильчук.
– Окрема ділянка роботи – у ветеринара – він щодня спостерігає за нашими підопічними, усі вони обов’язково вакцинуються, – приєднується до розмови ще один оператор птахокомплексу Микола Орищин.
Взагалі із приємністю зауважила, як охоче і з ентузіазмом працівники підприємства говорять про свою працю, що колектив тут дружний, люди ставляться до роботи відповідально, всюди, як уже мовилося, зразковий лад та виробництво, без перебільшення, європейського зразка. Було чому подивуватися, зокрема, й на ТзОВ «Крупецький комбікормовий завод», де щодня на сучасному обладнанні польської фірми «TESTMER» виготовляється до 150 тонн комбікормів.
При цьому водночас із розвитком та осучасненням виробництва однозначним пріоритетом для керівництва агрокорпорації впродовж усіх років її роботи є соціальна складова. Мова не лише про працівників підприємства, а й про місцевих жителів, котрі потребують підтримки, релігійні громади, вирішення спільних для громади соціальних питань. Цьогоріч, приміром, коштом агрокорпорації було облаштоване вуличне освітлення в одному із сіл Немирівської сільської ради, а також дитячий майданчик. Чимало допомагає підприємство й освітнім, дошкільним закладам району та ін. Взагалі, каже Вадим Варфалюк, результати роботи підприємства могли б бути й ще відчутнішими для місцевої громади, якби раціонально розподілялися податкові платежі, якими воно поповнює скарбницю, тобто, якби левова їх частина залишалася саме у місцевому бюджеті. Люди бачили б тоді, як за ці гроші асфальтуються дороги, вирішуються інші питання життя громади, а відтак були б ще більше зацікавлені у розвитку бізнесу на своїх територіях.
Втім, навіть за нинішнього стану справ місцеві мешканці навіть не уявляють життя сіл без агрокорпорації «Крупець». І підприємство, і місцева громада - вже давно єдине ціле, тут утворився чудовий тандем зі справжніх професіоналів і господарників, котрі керують підприємством, і працьовитих енергійних людей, котрі своєю щоденною працею забезпечують його стабільну роботу.
– Отож напередодні професійного свята – Дня працівника сільського господарства, - каже Вадим Варфалюк, - від щирої душі вітаю колег-аграріїв Рівненщини та увесь наш дружний колектив і висловлюю щиру подяку за невтомну кропітку працю. Добра вам, шановні земляки, радості, благополуччя, міцного здоров’я і мирного світлого неба над головою. Нехай Ваша доля і доля нашої рідної землі колосяться любов’ю, щастям, сяють дитячими усмішками, нехай кожен рік життя дивує благодатними й щедрими врожаями, а засіки будуть наповнені і хлібом, і радістю.
• Світлана Тубіна
