Спочатку принесли під Кабмін гарбуза за «якісну» роботу Уряду, а далі рушили до Верховної Ради.
«Це ще не страйк. Це тільки підготовка, попереджувальна акція. Якщо нас не почують люди, які творять закони, то ми прийдемо сюди з сім’ями, з дітьми. Ми можемо привезти під парламент і 50 тисяч чоловік», – каже Анатолій Довгань, голова Асоціації фермерів Запорізької області, член Політради Аграрної партії України.
Торгувати потрібно збіжжям, а не землею – пояснюють мітингувальники. Приводом для протесту стала нещодавня заява Уряду про те, щоб провести експеримент – виставляти на продаж з аукціону державні землі та те, що 1 січня закінчується мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Аграрії вимагають від депутатів продовжити дію мораторію.
«Знімати мораторій не можна, поки не буде закінчена війна, поки не буде створено перед-умов для справедливого ринку землі. У нас немає ні законодавчої бази, ні сформованої ціни на землю. В Бразилії, приміром, землі сільськогосподарського призначення коштують 20-30 тисяч доларів за гектар, в Європі – в середньому 10 тисяч євро. Виходячи з якісних характеристик наших грунтів, земля не може коштувати дешевше 250 тисяч гривень за гектар», – пояснює Сергій Гайдай, заступник голови Аграрної партії України.
Зайого словами, лю-ди зараз доведені до такого зубожіння, що готові продавати свої наділи і за 10 тисяч гривень за сотку, тобто в десятки, а то й сотні разів дешевше реальної вартості.
«Ми не можемо допустити, щоб наша земля коштувала дешевше, ніж у наших сусідів, тих же поляків чи словаків. Ринок землі повинен бути цивілізованим, коли люди продаватимуть землю тому, що їм це вигідно, тому, що вони хочуть інвестувати у щось інше, а не тому, що їм ні за що жити», – каже Арсен Дідур, заступник голови Чернігівської обласної організації Аграрної партії України, депутат обласної ради.
Інший ризик, який є при відкритті ринку землі, – хто зможе її сьогодні купити? В українських фермерів немає таких коштів, щоб викупити землі, які вони орендують.
«У нас є 7 мільйонів власників землі, які отримали свої наділи після розпаювання. Так, поки не закінчена земельна реформа, вони не можуть повністю розпоряджатися своєю власністю, однак немає жодних гарантій, що не буде спекуляцій. Треба розуміти ризики. Сьогодні немає чітких посилів від влади, хто зможе купувати землю і чи не опиниться вона в руках іноземців чи олігархів. Ми всі пам’ятаємо, як відбулася приватизація промисловості, коли всі заводи і фабрики опинилися в руках людей, наближених до влади. Де гарантії того, що це ж не станеться з землею?» – наголошує Ірина Діденко, координатор напряму Земельних питань Аналітичного центру Аграрного союзу України.
За словами лідера Аграрної партії України Віталія Скоцика, із 17 інструментів обігу землі, які є в світовій практиці, в Україні зараз діє лише два, і перш ніж говорити про продаж землі, потрібно впровадити всі ці інструменти.
«Запровадження ринку землі можливе тоді, коли в країні буде стабільна соціальна, економічна і політична ситуація, і то лише після загальнонаціонального обговорення, можливо, навіть із проведенням референдуму. Нам потрібно не повторити тих помилок, які зробила, скажімо, та ж Бразилія. Так, вони швидко наростили темпи розвитку економіки, однак неодумана земельна реформа призвела до того, що земля опинилася в руках обмеженої кількості людей та іноземних корпорацій, і зараз держава вимушена впроваджувати цілі програми, аби зацікавити людей повертатися в село і працювати на землі», – зазначає Віталій Скоцик.
До мітингувальників виходять депутати-аграрники. Обіцяють, що не допустять зняття мораторію.
«Із 1 січня мораторій не може бути знятий. Ще не готове законодавство. Ми повинні прийняти ще принаймні 6-7 законів, щоб усунути всі ризики, врегулювати орендні відносини, закрити питання кадастру, виписати усі правила гри. Сьогодні питання землі дуже заполітизоване, і потрібно почути та врахувати всі сторони, перш ніж приймати політичне рішення», – розповідає Олександр Бакуменко, народний депутат України, член Політради Аграрної партії України.
За словами голови парламентського комітету з аграрної політики народного депутата Леоніда Козаченка, такі надважливі питання можна вирішувати, лише коли в країні буде стабільна ситуація.
«Земля – це те, на чому побудована наша країна, це те, що залишиться нашим нащадкам. Все, що буде відбуватися з землею, повинно бути прозорим, зрозумілим, і це повинно бути на стовідсотковій довірі. Сьогодні, коли іде війна, коли в країні економічна криза, коли немає довіри до влади, ми не можемо говорити про завершення земельної реформи. Хто сьогодні з вас може купити землю, хто може бути впевненим, що він власник і у нього ніхто цієї землі не відбере? Ми не можемо допустити, аби землю скупили люди, які не мають відношення до неї, які не працюють самі на землі», – переконаний Леонід Козаченко.
Аграрії попереджають, що пускати земельне питання на самотік не збираються. 17 асоціацій, які входять до Аграрного форуму, вже створили страйковий комітет.
«Ми закінчуємо формувати страйкові комітети в областях, ми хочемо, щоб до нашої думки, думки людей, які безпосередньо працюють на землі, дослухались. У нас працює потужна робоча група, яка скоро представить своє бачення земельної реформи. Земельне питання – це навіть не податкова політика, земля – це кров нації, і якщо влада почне через коліно ламати громадську думку щодо землі, мені навіть важко спрогнозувати, що буде, можуть початись просто некеровані процеси», – коментує голова Аграрного союзу України, член Аграрної партії України Геннадій Новіков.
Аграрії передали народним обранцям своє звернення, в якому описали ризики, що несе відкриття ринку землі в нинішніх умовах, та обгрунтували необхідність прийняття закону, який продовжить мораторій на продаж землі ще на 10 років.
• Роман Вістенко
