Існує думка, що якщо з’їсти за літо 20 кг ягід, взимку лікарі не знадобляться. Але, використовуючи позитивні властивості тієї або іншої рослини, ми повинні пам’ятати і про те, що кожна з рослин має і свої протипоказання у вжитку. Наприклад, ті ж корисні ягоди можуть викликати напад гастриту, якщо починати з них день і вживати їх на порожній шлунок. Тому вони найбільше підходять на десерт.
Крім чудового смаку, абрикоси володіють багатьма лікувальними (цілющими) і корисними властивостями. До складу цього фрукта входить велика кількість вітамінів і мінералів. За поживною кількістю м’якоті, абрикос посідає перше місце серед всіх кісточкових культур. Абрикоси входять до складу багатьох дієт і використовують для лікування багатьох хвороб.
Абрикоси в собі акумулюють енергію цукру, мінералів, пектинів, вітамінів, дубильних речовин - всього того, що необхідно для життєдіяльності організму. Плодам жовтий колір надає бета-каротин, який міститься в абрикосах у великій кількості. Бета-каротин потрібен для підтримки здоров’я шкіри і гарного зору.
Крім цього, в абрикосах міститься багато солей калію, які впливають на виражений сечогінний ефект. Через великий вміст заліза і солей магнію, сушені і свіжі абрикоси рекомендується включати в дієту хворих анемією і гіпертоніків.
Абрикос містить в собі до 20-27% цукру, органічні кислоти - яблучну, саліцилову, лимонну. Все це помічне при різних захворюваннях нирок, серцево-судинної системи та ожирінні.
Плоди містять з’єднання групи флавоноїдів, які сприяють зміцненню стінок кровоносних судин, володіють сонцезахисними і антимікробними властивостями; пектини, які здатні з організму виводити отруйні речовини, радіоактивні елементи і важкі метали, вітаміни А, В1, Р, В2 , В6; антибактеріальні речовини. У абрикосі містяться солі калію, які дуже корисні людям страждаючим серцевими захворюваннями, особливо аритмією і серцевою недостатністю.
Завдяки величезному вмісту магнію, абрикос добре знижує артеріальний тиск, тому при гіпертонії цей фрукт рекомендується їсти якомога більше. Для активної роботи мозку абрикос незамінний, він містить велику кількість фосфору, який потрібно для організму. Корисні абрикоси і при порушенні метаболізму і захворюваннях підшлункової залози.
Ядра абрикосових кісточок також поживні, як і м’якоть, вони чудово служать заспокійливим засобом при гострому кашлі та ларингіті.
Корисний абрикос і малюкам, він здатний стимулювати ріст і зміцнювати імунітет.
Незалежно від того, що абрикос має прекрасні властивостями, все ж протипоказання є: при цукровому діабеті та захворюванні щитовидної залози вживати абрикос забороняється, оскільки в фрукті міститься провітамін А, який не засвоюється організмом і може завдати шкоди. Вживання абрикоса натщесерце, також може бути небезпечним, оскільки фрукт має речовини, здатні подразнювати слизову шлунка, тому абрикоси можуть спричиняти загострення таких захворювань, як виразка і гастрит.
Старовинні поради для продовження молодості
Наші предки чудово знали багато секретів здорового життя, правильного догляду за собою, щоб продовжити свою молодість. Ось кілька з них.
1. Щодня випивайте натщесерце суміш з 1 ч. ложки рідкого або трохи розтопленого меду, 1 ч. ложки лимонного соку і 1 ст. ложки олії.
2. Заваріть як чай висушений і нарізаний польовий хвощ і пийте 3 рази на день по ¼ склянки. Засіб ефективно покращує обмін речовин і добре очищає організм.
3. Змішайте 1 склянку кип’яченої води, 5 г меду, 3 склянки соку обліпихи, ½ склянки відвару м’яти і поставте на 2 години на холод. Приймайте за 30 хв. до вживання їжі по ¾ склянки.
4. Пропустіть через м’ясорубку 300 г кураги, 300 г очищених волоських горіхів, 300 г родзинок, 2 лимони з цедрою. Додайте до них 300 г меду і все перемішайте. Зберігайте в холодильнику. Приймайте по 1-2 чайній ложці на день.
5. Стародавні греки пропонували після прийому їжі по крупинці смоктати сіль. У наш час доведено, що від солі рефлекторно починає виділятися шлунковий сік, який містить всі потрібні елементи для розщеплення старих клітин. Шлункові соки під час потрапляння в кров розщеплюють не тільки старі клітини, а й ті, які пошкоджені канцерогенами, нітратами, вільними радикалами і отрутами радіонуклідів та солей важких металів. Пепсіноподобні речовини розщеплюють клітини хвороботворних організмів, а також ракові клітини, але при цьому не знищують свої власні молоді клітини.
6. Омолоджуючий еліксир. Візьміть 2 ст. ложки плодів брусниці, по 1 ст. ложці трави споришу і коренів елеутерококу, 3 ст. ложки плодів шипшини. Все добре перемішайте і 3 ст. ложки цього збору залийте 1 л окропу. Настоюйте 3-4 години, процідіть. Пийте 2-3 рази на день по 1 склянці як тонізуючий, загальнозміцнюючий і омолоджуючий засіб. Дуже ефективно вживати такий еліксир для продовження молодості і прекрасного самопочуття.
Ожина – природна аптека мікроелементів
Запашненькі чорненькі ягідки, що нагадують за формою малину, рясно прикрашають колючі кущі ожини українських лісів із червня до серпня. Греки називали ожину кров’ю титанів, яку ті, за легендою, пролили на землю під час жорстокої битви з богами.
Можливо, саме тому після затяжної хвороби або складної операції корисно вживати ожиновий сік чи сироп, що чудово відновлюють сили та зміцнюють ослаблений організм. А ось в Англії, наприклад, через дугоподібні вкорінені паростки ожини змушували пролазити хворих. Вважали, що гострі шипи цієї рослини «здеруть» із людини всі недуги.
Ожина – напівчагарник із розпростертими шипуватими пагонами до 1,5 м завдовжки. Квітне з кінця травня і до осені. Час збору плодів – наприкінці літа, листя – протягом усього літа, коріння – лише восени.
Ожина росте на всій території України у долинах річок і струмків, ярах, сирих лісах, у заростях чагарників, на вирубках і галявинах, уздовж парканів. Має безліч видів і різновидів. Особливо поширена на Поліссі, у Карпатах, лісостепу та гірських районах Криму.
У народі ожину називають скупою травою. Існує легенда, що в одному селищі жив багатий, але скупий чоловік. Мав він двох дочок, хоч красивих, однак надто жадібних. Через їхню скупість ніхто не хотів брати з ними шлюб. Тому пішов їхній батько до чорта і став просити, щоб його добро і дочки нікому не дісталися. Чорт із радістю погодився, перетворивши дочок на колючу ожину, перегородивши шлях до його скарбів. Побачив це дійство ангел небесний і розповів Божій Матері. Вона намагалася врятувати дівчат від чарів. Вдалося перетворити молодшу сестру на духмяну малину. Старша ж залишилася колючою ожиною. Але благодать Божа вселилася в неї, недарма вона п’є кров землі, воду чисту, дарує сизу, смачну, корисну лікувальну ягоду.
Ожина – справжнє джерело корисних мікроелементів для організму. Ягоди містять цукри глюкози, сахарози та фруктози (5,1-13%), органічні кислоти: яблучну, лимонну, саліцилову, винну тощо (0,5-1,5%), пектинові речовини (1,8%), клітковину (2-4%), вітаміни групи Р, В, Е, С, каротин, солі калію, марганцю, міді, калій, натрій, кальцій, магній, фосфор, залізо тощо.
Плоди ожини мають тонкий своєрідний смак і аромат завдяки дуже гармонійному поєднанню природних цукрів і кислот. Вони дають високоякісні продукти переробки: джеми і желе, мармелад, соки і сиропи, вино та інші напої.
Лікарські властивості ожини сизої відомі вже понад дві тисячі років. Ще давні греки використовували відвар із її листя як протизапальний засіб при захворюваннях ротової порожнини та ясен.
Ожина має протизапальні, бактерицидні, заспокійливі, кровоочисні та загальнозміцнюючі властивості. Найчастіше ліки з цієї рослини вживають при застуді, ангіні, запаленні легень, після сильного перемерзання. Крім того, ожина діє на організм як сечогінний і потогінний засіб, зупиняє кров, має в’язку дію, тому ефективна при лікуванні запальних захворювань нирок, сечового міхура.
Корисні властивості ожини сприяють нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту, поліпшують апетит, посилюють перистальтику кишечника, допомагають при атеросклерозі й гіпертонії, заспокоюють нервову систему, зміцнюють імунітет організму.
Ожину застосовують при запаленні нирок, печінки, діабеті, дизентерії, неврозах, гастритах, шлункових і кишкових кровотечах, екземі, пневмонії, гіпертонії, атеросклерозі, як ранозагоювальний, заспокійливий засіб.
За допомогою ожини ефективно лікують дизентерію, гіпертрофію передміхурової залози, цукровий діабет, шкірні захворювання (екзему, лишаї, трофічні виразки, гнійні рани).
Ягоди ожини особливо корисні жінкам у клімактеричний період. Жінкам бальзаківського віку рекомендують запастися соком та сиропом на зиму і готувати собі напій із медом як загальнозміцнюючий і заспокійливий засіб.
Плоди ожини дуже цінуються як засіб, що виводить із організму радіоактивні елементи і солі важких металів, поліпшує діяльність судин головного мозку, покращує пам’ять, нормалізує сон.
Багатий вітамінний склад ягід ожини зумовлює доцільність її використання з метою профілактики чи подолання нервових хвороб, стресів, які притаманні сучасному суспільству. Адже під час хвилювань порушується багато нормальних функцій організму, зокрема, всмоктування білка. Тому купуйте смачні органічні сиропи та леквари «Пан Еко», аби з користю, особливо навесні, можна було подолати вітамінне голодування організму.
Ось така вона дика недоторкана лісова красуня! Не відмовляйте собі у задоволенні поласувати корисними ягідками та будьте завжди здоровими!
