Сьогодні слова Кобзаря «Смійся, лютий враже, та не дуже...» звучать не як поезія, а як вирок. Крізь віки вони перегукуються з гуркотом сучасної війни. Тоді й зараз ворог у нас той самий, але й воля – незламна.
Тарас Григорович писав про Україну, яка вистоїть, і сьогодні ми доводимо це кожним днем нашого спротиву.
У цій боротьбі пліч-о-пліч із захисниками стоять і наші рятувальники. Посеред руїн і вогню вони щомиті підтверджують Шевченкове пророцтво про незнищенність життя, витягаючи людей із пекла та повертаючи надію туди, де ворог намагався залишити лише попіл.
Ми єдині, ми стоїмо на своїй землі, і в нашому спротиві – вся слава України. Наша єдність – це і є наша головна перемога.
Борітеся – поборете! Слава Україні!
