Ці люди не бояться прийняти дитину, у якої діагноз, неначе вирок, вони готові поєднати свою долю із долею навіть хворої малечі, розуміючи, що ці діти чомусь прийшли у цей світ саме такими.
Завдяки цим щирим, відкритим серцям знаходять сім’ю діти-інваліди: із пороком серця, дитячим церебральним паралічем, хворобою Дауна, відсутністю кінцівки, фалангів пальців, вушної раковини...
Низький уклін тим усиновителям, опікунам, прийомним батькам, батькам-вихователям, для котрих неважлива стать дитини, вік, наявність хвороб. Адже жінка, яка народжує, теж не вибирає, а з вдячністю приймає ту дитину, яку посилає їй Господь. Дякуємо тим, які приходять за однією дитиною, а усиновляють двох, і навіть трьох, а також тим, хто, усиновивши, через якийсь час повертається повторно. З метою усиновлення звертаються і ті, кого колись теж усиновили, і тепер вони вважають за необхідне віддати частину свого серця такій же сироті. Приходять ті, хто через десятки років, не маючи дітей, вимолили у Бога власну дитину, усиновивши сироту. Ці люди не чекають ні на чию вдячність, а просто щодня творять добро від повноти свого серця.
30 вересня щорічно Україна відзначає День усиновлення. Протягом 10 років на Рівненщині до сімейних форм виховання були влаштовані 3670 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з яких 379 дітей були усиновлені, 431 - влаштовані до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, 2870 - передані на виховання опікунам та піклувальникам.
Шановні усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі з нагоди вашого свята прийміть найщиріші вітання та побажання радості, миру, щастя і здоров’я. Нехай це свято з’єднає усіх щирими думками та молитвами, а у ваших родинах завжди панує взаєморозуміння і духовність, у серцях – доброта та милосердя!
