Відомі рівняни продають себе заради маленької Дарини

Благодійне Рівне проводить аукціон "Дарунки Даринці" для збору коштів маленькій жительці обласного центру, котру ще у пологовому будинку покинула рідна мати. 

Проте, здавалося, доля усміхнулася дівчинці - її дуже швидко вдочерили, оповивши родинним теплом. Але щастя дитини і прийомних батьків затьмарив діагноз, встановлений декілька місяців по тому. Даринці, а так назвали крихітку, поставили страшний діагноз - при народженні дитинці від матері передалася ВІЛ-інфекція.

Аби підтримувати здоров’я, Дарина має приймати цілий комплекс дороговартісних ліків, на які часто родина, що виховує ще й інших діток, не має коштів. Нещодавно вже збирали кошти на лікування дитини, проте, хвороба невиліковна, тому потреба у грошах має перманентний характер.

"Зірковий вертеп", що колядував для пацієнтів онкогематології РОДЛ, щедрувати взявся, аби допомогти Даринці. Не залишилися осторонь й багато інших відомих рівнян. За допомогою аукціону вони продають послуги, вироби, спілкування зі собою, а все виручене допоможе Дарині пом’якшити прояви хвороби. 

Отож, якщо ви хочете допомогти дитині, а заодно спробувати щось нове й цікаве, вам сюди!

До речі, колектив Рівненського облмуздрамтеатру також вирішив підтримати благодійний аукціон «Дарунки Даринці» та долучитися до збору коштів, зігравши 26 січня о 12.00  суперхітову казочку "Білосніжка та семеро гномів".

Для дівчинки дуже важливо постійно підтримувати здоров’я, адже вона – учениця першого класу, й хоче, як і всі першокласники, відвідувати школу, аби отримувати знання й спілкуватися з однолітками.

Прийомна мама Даринки – Олена Тоюнда на сайті БФ "Скарбниця надії" так розповідає історію дівчинки:

"Майже 6 років тому розбудив телефонний дзвінок влітку. І знайомий хлопчина Володя, вихованець інтернату, повідомив що мама пішла  народжувати сьому дитину… і потрібно рятувати хоч цю дитину щоб вона уникла інтернату і підвалу. І я пішла в пологовий. Всю дорогу я молилась щоб дитинка була гарною. Якби я знала … що бажання збудеться на 100% та нажаль загадаю не те… Мене чекала маленька чарівна принцеса. Яку мені біо мама вручила з радісттю і зникла. Ми з пологового перевелись в обласну лікарню на дообстеження і лікарі повідомили що дитинка з “сюрпризом”. Хоча лікарі запевняли що може обійтись. Ми сподівались. Та в 3 місяці Дарині стало зле. Перестала згортатись кров. Так ми повернулись в обласну. За два тижні отримали попередні діагнози і направились в столицю. За уточненням та лікуванням. Це були найдовші три місяці нашого життя. Щоденні каруселі з аналізами. Безсонні ночі і безкінечні крапельниці. Я тихо божеволіла і не знала чим це все скінчиться. Але лікарям вдалось нас стабілізувати і встановити діагноз. ВІЛ. Остання стадія… Не скажу що зраділи але саме зі встановленням діагнозу настав спокій. Адже можна було починати лікування і сподіватись на позитив. Так Дарину посадили пожиттєво на терапію. Щоденні прийоми ліків…постійні походи до лікарів, безкінечні здачі аналізів, оформлення інвалідності і звикання до діагнозу… це все затягнулось на декілька років".