Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Аби виростити здоровий і красивий ліс

На початку листопада природа вже немов принишкла в очікуванні холодної пори року, майже не чути пташиного співу, згасли яскраві барви різнотрав’я, а в лісових масивах ДП «Костопільське лісове господарство» кипить робота, яка символізує не згасання, а нове життя. Адже саме тепер настала довгоочікувана пора, коли і тепла, і вологи вистачить, аби народився молодий ліс. Вона надзвичайно коротка, адже осінь була посушлива, і лісівники кілька місяців тривожно тримали руку на пульсі погоди, аби встигнути до морозу створити лісові культури на якомога більших площах.


– Вологи вистачає, сподіваємося, що прийметься, – каже майстер лісу Моквинського лісництва Олександр Борейчук, пильно оглядаючи рядки із крихітними сіянцями. – На цій ділянці, а це восьмий відділ 11-го кварталу шостого обходу, рубки проведені у нинішньому році. Змушені були це зробити, адже насадження були уражені верхівковим короїдом. Тепер, аби створити більш стійкий до хвороб ліс, садимо змішані культури, листяні породи є свого роду природним бар’єром і щодо поширення шкідників, і захисту від пожеж.


– Сосна, береза, модрина, дуб червоний… Дуже гарно буде, – усміхається, вправно розсаджуючи сіянці, досвідчена лісокультурниця Людмила Сущик. – Важко, натомлюємося, бо треба поспішати, але й радіємо, бо робимо дуже важливу справу.
– Я вже років із вісім допомагаю садити ліс. Звісно, що це нелегко, і робити треба все дуже уважно й на совість. Але ж як тепло на серці, коли бачу, як гарно тягнуться до сонця деревця, які посадила своїми руками, – додає, тримаючи відерце зі смарагдовим букетом крихітних сіянців, лісокультурниця Раїса Вознюк.
Загалом у Моквинському лісництві, яке є найбільшим у Костопільському лісгоспі і, на жаль, найдужче потерпає від всихання соснових насаджень, на ділянках, де були проведені санітарні рубки, восени посадили 25 гектарів молодого лісу. Фактично одразу після рубок розчистили ділянки, підготували грунт і створили нові лісові культури. Впоралися усього лише за два тижні. Загалом же у лісгоспі ця цифра сягнула сорока гектарів. Теж створено переважно змішані насадження, але породи компонуються по-різному і дуже продумано – залежно від особливостей грунтів.


– Левова ж частина лісу, як і зазвичай, посаджена навесні – це 165 гектарів, – розповідає головний лісничий ДП «Костопільське лісове господарство» Віталій Стельмащук. – Хоча, до слова, сприятливий для цього період і тоді був дуже коротким – на зміну морозам майже одразу прийшла спека, тож були змушені працювати надзвичайно оперативно й мобілізувати усі сили. Садили фактично по дев’ять гектарів у день. Втім, лісокультурна кампанія садінням лісу аж ніяк не обмежується. Значної уваги потребує, зокрема, доповнення лісових культур. Адже зрозуміло, що стовідсотково сіянці не можуть прийнятися, та й лісові мешканці завдають шкоди. Наприклад олені, популяція яких збільшилася, люблять поласувати бруньками сосни, козулі охочі до посівів дуба… Але ми навіть не сердимося, бо кожна тварина хоче жити, так їх створила природа, натомість робимо усе від нас залежне, аби виправити ситуацію. Навесні, приміром, доповнення лісових культур провели на 188-ми гектарах, а в планах був 181.


Кропітким і ретельним є й догляд за лісовими культурами. Стежити, аби вони не були в бур’янах, треба, немов на городі. От тільки площі, каже Віталій Стельмащук, вимірюються не «сотками», а гектарами, і потребується при цьому ще й багато суто ручної праці. Наприклад, під час догляду за посівами дуба. Попосапають його лісокультурниці, поки підросте і зміцніє. Загалом при плані 727 гектарів догляд за лісовими культурами цьогоріч проведений у Костопільському лісгоспі на 756-ти.
Втім, і згаданими напрямами роботи лісокультурна справа не обмежується. Та й у часі вона триває майже цілорічно. Нині, приміром, паралельно із осінньою посадкою лісу костопільські лісівники завершили підготовку грунту для весняної лісокультурної кампанії, впоралися із інвентаризацією сіянців і саджанців.

Цифри вражають: сосни звичайної виростили 1,1 мільйона штук, ялини – 90 тисяч, дуба – понад 120 тисяч (а разом із дворічними деревцятами – 600 тисяч), модрини – 20 тисяч штук. Вистачає садивного матеріалу і для власних потреб, і для реалізації. Чимало його підростає на 25-гектарному базисному розсаднику, що облаштований на території Базальтівського лісництва. І на відкритих ділянках, і в маленьких тепличках, і у двох просторих, кожна з яких площею 450 квадратних метрів, професійно та зі справжньою любов’ю тут плекають дерева й кущі не лише для створення лісових культур, а й для декоративного озеленення. Горщики, горщички, рядочки, спеціальні накриття, касети… А у них – справжня зелена розкіш… Ще й ставочок поруч розчистили, аби і естетично було, й води для поливання мати достатньо.
– А це що за приміщення? – запитую головного лісничого, вгледівши простору будівлю поруч із водоймою.


– Холодильник, – відповідає Віталій Стельмащук, викликаючи здивування. – Бачите ось ці гори жолудя, який нині підсихає у теплиці. Так от – після обробки протигрибковими препаратами саме там він і зберігатиметься, щоб навесні висіяли у розсаднику, а через рік-два мали міцний і здоровий сіянець. Цьогоріч був дуже щедрий урожай жолудя, і ми зробили хороший резерв на майбутнє – зібрали 11 тонн замість запланованих трьох із половиною. Адже аж ніяк не щороку дуб родить так добре. Торік, наприклад, була справжня проблема, де тільки не шукали жолуді. Зберігання ж насіння дуба у холодильнику дає змогу подовжити вегетаційний період. Це надзвичайно актуально ще й з огляду на кліматичні зміни і значне скорочення періоду, придатного для садіння лісу. Взагалі, якщо говорити по-простому, треба добряче
наробитися, аби надбати садивний матеріал дуба.


Та й сіянці інших порід аж ніяк не легко вирощуються. Незабаром, приміром, розпочнуть заготівлю насіння королеви поліських лісів – сосни звичайної. Наскільки значну роботу треба виконати, аби народився молодий ліс, дуже промовисто, на мою думку, ілюструють такі цифри: надбати костопільські лісівники планують 15 тонн шишок сосни, після переробки  матимуть із них 150 кілограмів насіння, це дасть змогу виростити 2 мільйони сіянців, і в результаті посадити 280 гектарів лісу. І це лише про сосну мова, а є ж ще, як зазначалося, дуб, береза, ялина, модрина… Є догляд за лісовими культурами, їх доповнення, охорона і захист від пожеж…


А тут ще й постійно експериментують, впроваджують сучасні методи вирощування садивного матеріалу, вдосконалюють їх, вводять у лісові культури нові породи, прагнучи  виростити здоровий і красивий ліс, який не лише милуватиме зір, а буде стійким до хвороб та погодних негараздів. Та й притаманні такі прогресивні підходи не лише лісокультурному, а й іншим напрямам роботи ДП «Костопільське лісове господарство», яке очолює Олександр Мелещук.

Результат – за підсумками роботи впродовж дев’яти місяців нинішнього року підприємство визнано кращим у лісівничій галузі  області.

• Світлана Тубіна

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: