Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Якби стіни з бетонної цегли заговорили

Попри те, що товстелезні мури Здолбунівського краєзнавчого музею є похмурими і мовчазними, вони й дотепер доносять до допитливого відвідувача часто моторошну інформацію з життя українців. Інформацію, яка нині озивається в серцях особливо боляче, адже наша земля знову полита кров’ю невинних жертв, а загарбники знову зробили в’язниці, катівні і підвали сьогоденням нашого народу.

Дещо з історії будівлі
Чи доводилося вам колись бувати у Здолбунівському краєзнавчому музеї? Якщо ні, ви занадто багато втратили. У цьому переконалася і група журналістів нашої області, для яких наприкінці минулого тижня в.о. директора Олександр Чижевський провів захоплюючу екскурсію експозиційними залами музею.
Виявляється, що приміщення Здолбунівського краєзнавчого музею збудовано 1903 року в центрі міста (тепер – це Фабрична, 9) як поліцейське відділення із облаштуванням камер попереднього ув’язнення. Будівлю споруджено з унікальної цементної цегли, аналогів якій майже не збереглось навіть у Здолбунові, тодішній столиці цементного виробництва. У різний час в будівлі розміщувалися: секретне жандармське відділення МВС царської Росії, поліція Польської республіки; райвідділ НКВС УРСР, німецька поліція (від вересня 1941 р. – українська поліція), польська допомогова міліція, так звані відділи «шуцманшафту», райвідділ НКВС-МВС; 1954 – 1956 рр. – поліклінічне відділення Здолбунівської райлікарні та станція швидкої медичної допомоги, стоматологічна поліклініка та зубопротезне відділення ЦРЛ, відділ ДСО МВС України в Рівненській області. І лише у 2014 році приміщення було передане краєзнавчому музею історії Здолбунова та Здолбунівщини.

• У залі Героїв Небесної Сотні та Героїв АТО


Нелегкий період становлення
Упродовж 2016 – 2021 років ремонт та облаштування приміщення відбувалися коштом районного та обласного бюджетів за допомоги волонтерів та громадських організацій. Оскільки будівля на вул. Фабричній, 9 протягом 2013 – поч. 2016 рр. не належала до тодішньої районної комунальної власності й виділення будь-яких коштів на її ремонт чи реконструкцію не відбувалося, то 90 відсотків організованих та проведених тут робіт волонтери та працівники музею виконали лише завдяки зусиллям громадськості й жертводавцям.
Уявіть собі: станом на квітень 2021 року в результаті прибирання будівлі музею вивезено майже 320 тонн побутового та будівельного сміття як із наземних, так і з підземних приміщень.
Загальна площа приміщень залів музею складає 223,2 кв. м першого поверху, 256 – горішнього та понад 300 кв. м – підземель.

Унікальні знахідки
Із 2014 року Здолбунівський крає­знавчий музей розпочав масштабну кампанію зі збирання музейних експонатів, яких нині в приміщенні музею вже тисячі. 23 серпня 2016 року офіційно відкрито першу залу – Героїв Майдану та АТО.
Наразі функціонує кілька залів: первісної історії, періоду царського та польського правління, періоду Першої та Другої світових воєн, Українського Руху опору, Героїв Майдану та АТО, музейна каплиця, підземелля та катівня, мистецька галерея.


Треба сказати, що музейна робота в закладі не припиняється ані на день, і тут ви точно не відчуєте присмаку радянської епохи, що так притаманно для більшості музеїв на периферії. Нині готуються до відкриття зали історії окупації часів тоталітаризму, облаштованої  у колишніх камерах для ув’язнених; «Етногорище» – бібліотека, читальна зала та чілаут-зона із Wi-Fi покриттям.

Період царського і польського правління та часів індустріалізації
Музей зберігає унікальні знахідки періоду індустріального розквіту, що почався на території Здолбунівщини ще за царських часів. Здолбунівська «цементовня» – це перший цементний завод в тогочасній Російській імперії. Здолбунів став першим містом в Україні, де встановили монумент статуї Свободи. «Свобода, що осяює світ» встановлена як згадка про той факт, що для будівництва фундаменту Статуї Свободи у Нью-Йорку у 1886 році було використано портландцемент компанії «Dyckerhoff AG», яка сьогодні є основним акціонером товариства «Волинь-Цемент». Зменшена копія тієї статуї, що височіє у трьох кілометрах від Манхеттена, встановлена у Здолбунові в 2013 році та уособлює міцність здолбунівського цементу і бетону.

Зала Українського Руху опору
Унікальною знахідкою є хірургічна криївка. В межах України (навіть світу!) – це єдина музейна колекція з повним набором інструментів, якими оперували повстанців.
Сформовано колекцію хірургічних інструментів та медпрепаратів з повстанського шпиталю, який було розкопано 2015 року у криївці неподалік урочища Гурби в тому вигляді, в якому повстанці залишили його наприкінці 40-х. Тут є предмети радянського, німецького виробництва і навіть з царських часів. Збереглись унікальні інструменти: нитки для зшивання людської плоті 1937 року виготовлення, великий ампутаційний ніж, ампутаційна пилка, медичні зажими, тубуси для переливання крові, предмети для проведення операцій на голові людини. Стан збереження інструментів різний, але більшість і досі придатні до використання, експонуються вони у відреставрований медичній шафі 60-х років минулого століття.

• Це не музейний експонат, – волонтерка розмальовує стіни одного із експозиційних залів музею


В музеї представлено унікальний мистецький твір – картина «Бій під Гурбами». Автори першого професійного зображення Гурбинського бою – відомі українські художники Василь Копайгоренко та Артем Копайгоренко. Презентація відбулася 4 травня 2021 р. в урочищі Гурби, місці паломництва патріотів України, під час вшанування пам’яті героїв УПА з нагоди 77-ої річниці Гурбинського бою. Здолбунівський краєзнавчий музей отримав у дар цей безцінний експонат, який допоможе розповісти про наших героїв світові, передати наступним поколінням історичну пам’ять.

Музейна каплиця
Здолбунівський краєзнавчий музей – єдиний із власною церквою! Як розповів нам Олександр Чижевський, під час дослідження підземелля з працівниками музею та волонтерами відбувалися події, які навряд чи можна пояснити з наукової точки зору. Чулися звуки, ніби самовільно переміщувалися та зникали предмети, тим, хто працював на розчищенні казематів, снилися тривожні сни. Позаяк в підземеллі було закатовано багато людей, було вирішено облаштували там каплицю, де колись розміщувалася катівня НКВС, аби молитись за упокоєння душ невинно знищених борців за Незалежність та простих українців, що постраждали від тоталітаризму.

• У цей отвір у бетонній долівці струмками стікала людська кров


Підземелля та катівня
Таємничі підземелля приховують у собі карцери, камери утримання та навіть підземний хід. Усе це використовувалося для знищення тисяч українців.
Існує народна пісня, яка була популярна в лавах УПА, поширилася в повстанському середовищі і стала відомою «табірною» піснею в’язнів сталінських катівень. Куплет із пісні «Чи то буря, чи то грім» на вірш Богдана Лепкого (1914 р.), видряпаний на стіні колишніх в’язничних камер у музеї кимось з ув’язнених тоталітарним режимом, є прямим свідченням тоталітаризму, який зберігся до наших днів.

• Документальні свідчення злочинів агресора в наші дні


Справу Олега Тищенка продовжують…
У Здолбунівському музеї є окрема зала, де проводяться художні та фотовиставки, майстер-класи, концерти, зустрічі.
Заклад веде активну медіадіяльність, зокрема на базі музею було знято перший епізод «Шумлять жорна» – дебют історично-кулінарного блогу «Я – Історія» за мотивами творів Уласа Самчука, присвячений кухні Української повстанської армії 1940-х років. Також створено п’ятихвилинний фільм «Ніч у музеї» – відеомандрівка залами музею для екскурсантів з усього світу, де оживають історії персонажів, пов’язаних зі Здолбуновом і приміщенням музею. Проводяться тематичні виставки, майстер-класи, зйомки. Музей проводить гастро-екскурсії з дегустацією повстанської кухні, театралізовані екскурсії, історичні реконструкції та зйомки; екскурсії-уроки (на певну тему зі шкільної програми), нічні екскурсії.

• У залі Героїв Небесної Сотні та Героїв АТО


Наприкінці 2014 року директором музею було призначено Олега Тищенка – відомого історика, журналіста, краєзнавця, активного громадського діяча, дослідника історії Здолбунівщини. Він був справжнім патріотом України і великий внесок зробив, зокрема, у дослідження подвигу Героїв Гурбинської битви та воїнів Української повстанської армії загалом. За його авторства було випущено книгу «Гурби: квітень 1944», велася розбудова Меморіалу Героїв Гурбинського бою, а у 2020 році на Гурбах за його активної участі було оновлено та відкрито для відвідувачів повстанську криївку-музей. У квітні 2021 року Олег Тищенко покинув цей світ внаслідок ускладнень, викликаних COVID-19. Сьогодні виконуючим обов’язки директора Здолбунівського краєзнавчого музею є Олександр Чижевський – волонтер, активний учасник музейних заходів, вихованець Олега Тищенка.
• Екскурсовода слухав Василь Бурченя

 

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: