Відбудовують село, від якого лишилася лише назва...

Дев’яносто людей із Рокитнівщини та Сарненщини працюють на відбудові села Олександрівка Херсонської області.

Село Олександрівка, що розташоване на березі Дніпро-Бузького лиману, було звільнене у листопаді. Після деокупації туди відкрили дорогу, і те, що побачили й місцеві, і проїжджі, вразило кожного. Це, як розповідається на сторінці у Фейсбук  Рівненського обласного об’єднання Української Церкви ХВЄ, один із найбільш зруйнованих населених пунктів не лише в Станіславській громаді, а й по всій території правобережної Херсонщини.

Населення Олександрівки до війни складало трохи більше двох тисяч осіб.
«Сьогодні життя у вщент зруйнованому селі неможливе. Лиш декілька сімей продовжують тут мешкати, але більшості повертатися немає куди. Олександрівка перетворилася на привид і, мабуть, це надовго...», – говорили в інтерв’ю очевидці ще декілька місяців тому.


У селі, принаймні на центральній вулиці та навколишніх, де сягає око, немає жодного вцілілого будинку – так чи інакше постраждала кожна садиба. Переважно руйнування дуже значні, відновлювати такі будинки вкрай складно. Лиш декілька хат вистояли під обстрілами, втративши вікна та зазнавши незначних пошкоджень. Господарі закрили вікна плівкою, як могли, залатали дірки, і тепер лиш дим із коминів свідчить, що життя там триває.


Зважаючи на це, декілька автобусів та бусів вирушили на схід України з добровольцями з Рівненщини, які готові відбудовувати зруйновані села України. Також церкви Рівненщини відправили декілька фур з дровами та будівельними матеріалами, організували польову кухню, доставили продукти для військових і мешканців сіл, а також бокси.


Координатор цієї поїздки – пастор, волонтер Володимир Бричка зазначає, що здивований такою щирістю молодих братів, які відразу зголосилися прийняти участь у відбудові найбільш зруйнованого села України.
20 лютого минув лише перший день відновлювальних робіт волонтерами з Рівненщини, а результати вже можна було спостерігати.