Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Сільська родина подарувала ЗСУ вантажівку

Родина з Великих Телкович 22 травня подарувала з власного госпо­дарства вантажівку на потреби ЗСУ. Її пригнали у Перший відділ Вараського РТЦК та СП і передали військовим. Авто своїм ходом тепер поїде на війну, пише Володимирець.Сity.

Троє чоловіків у великотелковицькій родині Ляшуків мають золоті руки – багато років ставлять на ноги-колеса усілякий транспорт. Батько Василь Якович та сини Ігор із Сергієм всі роки війни ремонтують вантажівки, трактори. Вишукують і викупляють недорогу і майже «вбиту» техніку, закупляють зап­частини і випускають зі свого гаража ту техніку вже «ластівками». Отак вона і розлітається по Україні, яка борониться від рашистів. Вже із двадцять роз’їхались країною, чимало забрали на Дніпропетровщину, Київщину, ближче до фронту.
Бортового ЗІЛа-4331 на потреби ЗСУ пригнав із Великих Телкович до Володимирця господар із сином особисто, оформили, передали і благословили на удачу і перемогу.

Чому ж прийняв таке рішення Василь Якович? Хіба ж не згодилося б те авто у господарстві? Про це й запитала я у нього.
– Звернувся до мене наш воєнком, мовляв, треба армії техніка, дуже треба. Я одразу погодився, сказав, щоб присилали своїх хлопців, глянули і вибрали, бо у мене їх є кілька. Я й ще готовий віддати котрусь, бо ці машини надійні. Ми їх робили, як для себе – хай приносить користь на війні. Хай допомагає і рятує наших хлопців, наближає нашу перемогу. Ми не маємо бути слабшими перед тими фашистами-кацапами. Бо, якщо вони прийдуть на мою землю, то мені не потрібні будуть вже ці машини – волю й життя заберуть моє і моїх дітей. Тож треба боронитись, – каже пан Василь.
Вантажівка з 1991 року, відновлена й полагоджена. Чоловіки поставили новий двигун, кузов, ходову, все підігнали «під нуль». В родини автослюсарів свій гараж. Щороку складають дві-три автівки.
У свої 62 роки пан Василь бачив багато. На «срочці» доводилось і з парашутом стрибати з дев’ятикілометрової висоти, і стріляти, і в багнюці повзати, хоч і був лише артилеристом і служив в автобаті. Синам – тридцять і тридцять два роки. Батько їм бажає мирної і доброї долі, як і усім українським військовим.
– Хай машина приносить користь, хай вона нашим хлопцям в бою допоможе, хай нам принесе перемогу. А «желіза» на наш вік хватить, зробимо ще, розумієте? Я маю семеро внуків! Я хочу, щоб внуки і правнуки виросли в мирі і спокої на моїх очах. У вересні я пережив інсульт, трохи погіршилося здоров’я, але від того ще більше став цінувати мир і спокій в родині. Я, не шкодуючи, віддав те, що зробив з дітьми своїми руками, і щиро вдячний усім військовим за те, що вони боронять нас від росіян-пройдисвітів і вбивць, – щиро веде мову Василь Якович.
За словами військових, це перша людина з лютого, котра без всяких роздумів погодилась віддати свою техніку на запит Збройних Сил України. Просто і щиро запропонував Василь Ляшук до вибору будь-яку з тих, що має у дворі серед «ГАЗонів» і ЗІЛів.
Тож подяка золотим рукам і душі нашого земляка і його дітей. Завдяки Вам все буде Україна!
• Людмила Босик,
Володимирець.Сity

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: