Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Землю виведуть із «тіні»

Передусім, це - розмежування земель державної та комунальної власності, їх інвентаризація, створення Земельного іпотечного банку та Державного кадастру, і, звичайно, впровадження ринку земель і зняття мораторію на її продаж.

До речі, останнє активно обговорюється серед громадськості. Начальник головного управління Держкомзему у Рівненській області Світлана Богатирчук-Кривко на прес-конференції, проведеній для журналістів регіональних ЗМІ, з цього приводу розповіла:

- Якщо проаналізувати ті наслідки, що спричинило введення мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, то не складно зрозуміти, що сьогодні розпайована земля в основному зосереджена в руках найменш економічно активної групи населення, адже 60 відсотків паїв знаходяться у власності пенсіонерів, ще 20% - у власності їхніх спадкоємців, які проживають переважно у містах і не особливо зацікавлені працювати на землі.

За статистикою, майже половину з двох мільйонів гектарів території Рівненської області займають землі сільськогосподарського призначення, однак в обробітку задіяні 658 тисяч гектарів ріллі, із них 500 тисяч га розпайовані. Власники паїв обробляють землю переважно примітивним способом, або здають її в оренду. У нашій області середня площа паю - 2,7 га, і складається з двох, трьох, а іноді з чотирьох земельних ділянок, що розкидані у різних місцях.

Уявіть собі землекористувача (фермерське господарство або сільськогосподарське підприємство), який хоче орендувати земельні паї. Він повинен укласти договір на кожну з ділянок. Для того, щоб взяти в оренду, наприклад, 500 га, потрібно заключити як мінімум півтори тисячі договорів. І кожен із них зареєструвати, сплативши відповідну суму грошей. Для малопродуктивних господарств – це значне фінансове навантаження. Витримати його багатьом не під силу. Як наслідок, зменшення кількості земельних площ, які знаходяться в постійному обробітку. В області з метою використання земель укладено 101 тисячу договорів, тобто 46% від тієї кількості наділів, землевласники яких хотіли б здавати їх в оренду. У північних районах і того менше, адже орендується  лише 6% паїв. І вже не від кого не сховати тих залишених без обробітку земельних ділянок, які за двадцять років перетворилися в чагарники і болота.

Новий закон «Про ринок земель», проект якого надійшов на розгляд Верховної Ради, саме і буде призначений для того, щоб на законодавчому рівні урегулювати всі чинники загрози вимирання активного землекористування.

Ризики є

І з цього приводу виникають різні дискусії.

Перша - певна частина людей переконана, що після зняття мораторію на продаж землі, вона буде скуповуватися за безцінь монополістами, котрі створять великі латифундії, на яких працюватимуть наймані працівники. У проекті закону передбачено обмеження максимальної граничної площі землі сільськогосподарського призначення, яка буде знаходитися у власності однієї особи. Цю норму встановлюватиме Кабінет Міністрів України для кожної області окремо.

Друга - ніхто сьогодні не знає справжньої ціни одного гектара родючої української землі. Тому земельні ділянки будуть продаватися на підставі експертної грошової оцінки, тобто тієї ринкової ціни, яка складатиметься на ринку земель.

Третя - коли буде створений Земельний іпотечний банк, землевласники зможуть брати в ньому кредити під заставу землі, яку не зможуть потім викупити. Таким чином, банк стане володіти великими земельними площами. У проекті закону передбачено, що продаж заставлених і вилучених у власника земельних ділянок, через те, що він вчасно не сплатив іпотеку, здійснюватиметься через публічні торги.

Четверта - мовляв, з’являться посередники, які будуть скуповувати та перепродавати сільськогосподарські землі і на цьому наживатися. Держава регулюватиме це наступним чином: у кожному регіоні будуть створені спеціалізовані державні установи з управління сільськогосподарськими землями. Такі структури матимуть досить великі повноваження. Через них відбуватиметься і продаж землі сільськогосподарського призначення. Переважне право купівлі земельної ділянки надаватиметься самій установі, органам місцевого самоврядування, орендарю, а також суміжнику, який хоче збільшити земельний масив.

П’ята - це загроза того, що українські родючі ґрунти скуплять іноземці. У законі визначено: землі сільськогосподарського призначення мають право купувати лише громадяни України, юридичні особи, зареєстровані згідно з законами України, держава в особі спеціалізованої державної установи, або громада в особі органів місцевого самоврядування.

Тетяна Ісаєва                                             

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: