Зазирніть у дитячі очі...

Кожен із нас має проблеми й кожен зазнає невдач. Однак все пізнається в порівнянні. Більшість із наших проблем – ніщо, коли виникає питання: «Життя чи смерть?» Особливо, коли це питання виникає у дитячому віці. Коли кожен прожитий день залежить від того чи іншого медикаменту. А що робити батькам, коли коштів на ліки немає? Звичайно, на допомогу приходить держава. Точніше, в ідеалі так мало б і бути. А що насправді? Насправді ж – на допомогу приходять лікарі, благодійники та волонтери. Мова йде про дитячі онкозахворювання.

Як зазначають лікарі, рак у дорослих – це, зазвичай, набута хвороба (наприклад, багато курив – на тобі рак легенів). А от у дітей – переважно, захворювання зумовлене генетично. Тобто є якась генетична схильність, і раптом розвивається пухлина. Це може трапитися як у перші роки життя, так і в підлітковому віці.
Станом на 15 липня 2020 року на Рівненщині ситуація з фінансуванням дитячої онкології майже критична. Про це говорять і лікарі, і благодійні організації, які займаються проблемами хворих діток.
Голова правління Благодійного фонду «Скарбниця Надії» Мар’яна Рева зазначає, що ніякої інформації від Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) щодо закупівлі лікарських препаратів для онкохворих дітей немає:
«Зараз у відділенні Рівненської обласної дитячої лікарні використовуються ліки, які прийшли в область ще у 2018-2019 роках. Я спілкуюся з людьми, які знаходяться «ближче» до МОЗу – працівниками  київських благодійних організацій. Вони говорять про те, що взагалі не відбулося ніяких тендерів на закупівлю медичних препаратів. Але ж закупівля ліків займає не один місяць! Тобто, якщо станом на середину липня взагалі ніяка робота не проводилася, то я сумніваюся, що до кінця року нам надійдуть якісь препарати. Можливо, лише наприкінці року.
Наразі ж ситуація невтішна. Ліків в онковідділенні дитячої лікарні вистачить на 3-4 місяці.  
За всі роки існування нашого Фонду ми розвивалися, запускали нові проекти і купували для лікарні обладнання. Зараз же ми змушені згортати всі наші проекти (крім допомоги відділенню онкогематології та паліативному відділенню в Дядьковичах), адже у нас немає коштів їх підтримувати.
Зокрема, Благодійний фонд «Скарбниця Надії» згортає такі проекти:
• «Операція СОС» – допомога дітям, які потребують дороговартісних операцій;
• «Біовен» – допомога дітям з невро­логічними захворюваннями (орієнтовно на одну дитину потрібно 10-15 тисяч гривень на місяць, для деяких – до 20 тисяч гривень);
• «Допоможи ди­ти­ні в реанімації» – допомога дітям, що лікуються в реанімаційних відділеннях;
• «Почути все» – допомога дітям, що потребують придбання слухових апаратів;
• «Опіковий центр» – допомога дітям із важкими опіками;
• «Реабілітація» – допомога дітям з ДЦП;
• «Стоп вірус» –  допомога лікарням у боротьбі з епідемією коронавірусу.
У 2018-2019 роках фінансування дитячої онкології було на рівні приблизно 90 відсотків  від потреби. Це були кошти державного та обласного бюджетів. Основне – державні закупівлі, інші ж – 10 відсотків – купували батьки самотужки  або за сприяння благодійних фондів. Тобто, якщо раніше можна було зателефонувати, запитати і уточнити терміни поставок ліків, то зараз медикаменти приходять лише за попередні роки. Але коли щодня дзвонять батьки дітей, коли платіжки в аптеках сягають 50-90 тисяч гривень щотижня, ми не зможемо вже допомагати».
Нічим втішним не радує і заступник головного лікаря з медичної частини КП «Рівненська обласна дитяча лікарня» Любов Філик:
«Зараз ситуація найгірша за останні роки. Чому? Бо ми вичерпуємо запаси медикаментів і з централізованих поставок, і з тих програм, які фінансуються за рахунок обласного бюджету. Сьогодні для нас надходять медикаменти, які нам були потрібні ще два (!) роки тому. Але за два роки змінилася структура хворих: для них потрібні вже нові медикаменти.
Також на Рівненщині зросла кількість хворих. Зокрема, за останні три місяці ми маємо вісім «свіжих» лейкозів. Тим часом ліки вичерпуються, а нові не надходять. У нас немає ліків, які ми просили на 2020 рік».
Пані Любов додає, що те фінансування, яке пропонує Національна служба здоров’я України на одного хворого з пакетом послуг по діагностиці і хіміотерапевтичному лікуванню онкозахворювань для дорослих та дітей – недостатнє:
«Тому ми змушені просити допомоги у волонтерів, використовуємо навіть медикаменти, які залишаються від інших пацієнтів. Бо всі розуміють, що батьки не можуть власними силами оплатити витрати на ліки та препарати.
Станом на сьогоднішній день у відділенні онкогематології дитячої лікарні перебуває 22 дитини, одна із них – в реанімації. І, на жаль, захворювання дітей на онкохвороби зараз зростає».
За офіційною ж інформацією, яку нам надав відділ реформування та первинної медичної допомоги управління охорони здоров’я Рівненської обласної державної адміністрації, станом на 15 липня 2020 року в область надійшли лікарські засоби та вироби медичного призначення на суму 18 917 147, 8 гривень.
Але ж цієї, здавалося б, досить солідної суми, насправді явно недостатньо. Отож на практиці сьогодні маємо критичну уситуацію.
А відповідь на питання «Життя чи смерть?» однозначна – «Життя!» Адже дитячий рак – виліковний. Просто його потрібно ЛІКУВАТИ.
Ви також можете врятувати чиєсь життя, перерахувавши кошти на реквізити Благодійного фонду «Скарбниця Надії».

Для власників карток Приватбанк карта фонду «Скарбниця Надії»:
№ 5169 3305 1506 8762

• Олександра Нагорна