Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Відбитися від рейдерів

Фактично, за якихось 5-10 років Рівне може розростися аж сюди. І якщо в радянські часи сотнями гектарів на околиці обласного центру ніхто не переймався, то нині ця земля стала предметом зацікавлення нечистих на руку ділків-агрорейдерів, які, як то кажуть, пробують підібрати ключики довіри до власників паїв. Останні зараз мають заключені договори оренди з ПСП “Шпанівське”, але термін дії частини їх у наступному році завершується. А йдеться про чималий шмат землі – аж 1815 гектарів.

– Це справжнісінькі рейдери і бандити, тільки при краватках. Їхнє підприємство (головний офіс) буцімто зареєстроване в Житомирській області. На Рівненщині начебто працюють у селі Черниця Корецького району, але в Управлінні агропромислового розвитку ОДА ніякої звітності щодо них немає. Я вже подав заяву  в обласне управління юстиції. Ці ділки солодко стелять, обіцяють «золоті гори», а врешті-решт обдурять селянина, бо мають за мету влізти сюди не для того, щоб тут щось вирощувати, дбати про власників паїв, виплачувати гідну орендну плату. Намагаються втиснутися, щоб заволодіти цією землею, а потім її вигідно продати. Рано чи пізно ця земля таки стане товаром, а сусідство з обласним центром робить її дуже привабливою, – називає речі своїми іменами незмінний директор ПСП «Шпанівське» Микола Почтарук.

За його словами, наші люди дуже довірливі, можуть легко купитися на якусь тисячу-другу гривень  поверх того, що мають нині, й не завжди замислюються над тим, а що ж буде далі?
– Приїжджають менеджери, йдуть і агітують, кажуть, що пропонують кращі умови. Насправді ж, вони за пай дають від 600 кг до 1 тонни зерна, а ми даємо  1200 кг зерна, - констатує директор.
Сьогодні ПСП «Шпанівське» є не лише підприємством, яке орендує земельні паї селян і справно за це розраховується, воно є ще й соціальним партнером мешканців сіл на території Шпанівської, Кустинської, Житинської сільських рад, сприяє
їм у нелегкому сільському житті, допомагає вирішувати соціальні питання закладам освіти і культури. Люди йдуть зі своїми клопотами в ПСП, бо знають директора, він місцевий, очолює господарство вже 23 роки, тут живе його родина, і хто ж як не він краще зрозуміє шпанівця чи олексинця?
Наразі господарство спеціалізується за двома напрямками діяльності: тваринництво, а це 1000 голів ВРХ (до речі, 350 голів – це дійне стадо) і рослинництво. Кукурудза, соя, соняшник, гречка, овес, ячмінь, жито, пшениця, горох – вирощують усього потроху, бо з нашими цінами і погодними умовами мусять себе якось страхувати.
За словами Миколи Миколайовича, саме ціновий дисбаланс та високі процентні ставки за кредитами на сьогодні не дають можливості сільському господарству в Україні піднятися з колін. Скажімо, у сусідній Білорусі банки надають аграріям кредити під 7-8 відсотків річних, а в нас під 30 і більше.
До речі, шпанівське господарство у свій час передало на баланс сільської ради садок, клуб, а на баланс відділу освіти - розпочате будівництво школи, яку лише нещодавно добудували за державні кошти. Отож, фактично вся інфраструктура довколишніх сіл була збудована за кошти господарства. Тому-то поява тут якихось заїжджих гастролерів видається абсолютно нелогічною. Напевно, що це повинен зрозуміти кожен власник паю.
– Опадів маємо обмаль, без дощу в сільському господарстві справжня біда, он кукурудза сходить трьома етапами. І це сьогодні непокоїть найбільше. А щодо рейдерів, то нехай люди думають, чи хочуть вони опинитися в ролі їхньої здобичі, моя позиція їм відома, і мене вони знають уже дуже багато років, – каже Микола Почтарук.
• Василь Бурченя 

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: