Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

У Радивилові – нова туристична візитівка краю

У містечку Радивилів розташований унікальний арт-простір – етнорезиденція «Ладомирія», який, як зазначають його працівники, може стати туристичною візитівкою не тільки Рівненщини, а й усієї Великої Волині.
Впродовж десяти років у Радивилові місцеві мешканці працюють над відтворенням традиційного одягу України. Спочатку відшуковували втрачений одяг, а потім шили його аналоги. Для цього було поліпшено та виготовлено такі ж ткацькі верстати, на яких працювали ткалі ще сто років тому. Це й дало можливість відродити й розвинути унікальну тканину – серпанок, якою здавна славилася Волинь.


Відкриття «Ладомирії» (давня назва Волині) відбулося у вересні минулого року. Нині в етнорезиденції розміщені три локації: проєкт «Майстерня етнобрендів», ткацька майстерня «Серпанок» та музей одягу Великої Волині «Ладомирія».  
«Найбільша цінність «Ладомирії» – наші дівчата-ткалі, а її серце – ткацька майстерня «Серпанок», – зазначає голова ГО «Центр дослідження та відродження Волині», ініціатор, ідеолог та меценат етнорезиденції Володимир Дзьобак. – Проєкт цієї майстерні ми розпочали десять років тому із того, що… ніхто із наших працівниць не знав, що таке ткацтво, адже в багатьох районах України воно занепало, і лише на Поліссі воно ще збереглося як ремесло. Тому ми знову хотіли його відродити, щоб показати сучасному поколінню призабуту історію».


В останні місяці працівники арт-простору працювали над створенням ще однієї локації – Музею просто неба (або ж, як називають у світі – скансен-простору), і у вівторок, 15 грудня, її презентували на широкий загал. Силами цілої команди реставраторів на чолі з Ігорем Колобейчуком та всього колективу «Ладомирії» відтворили та реконструювали три споруди – типовий одноповерховий житловий будинок історичної Волині ХIX - початку ХХ століття; житловий будинок цього ж періоду, що представляє Івано-Франківщину, та кліть (або «холодна комора») – окрема господарська будівля, яку селяни нашого краю використовували для зберігання зерна, продуктів, одягу та інших цінних речей. Всі будинки – дерев’яні й відтворені майстрами за автентичними технологіями з використанням традиційних для відповідних регіонів України матеріалів. 


У кожної хати – своя цікава історія. Наприклад, Біла хата переїхала в «Ладомирію» із Рівного, де довгий час знаходилася без належного нагляду.
Як розповідає Володимир Дзьобак, будинок потребував негайної реконструкції: «Півтора роки тому начальник управління культури і туризму Рівненської міської ради Тарас Максименко повідомив мене, що у Рівному є хата, якій приблизно двісті років. І, на його думку, якщо нею не зайнятися, вона буде знищена. Ми почали переговори із власниками будинку щодо того, щоб його придбати. Для цього потрібно було отримати погодження від різних відомств – розпочинаючи з музею і закінчуючи відділами культури. Та й рівненські чиновники не дуже вірили в те, що ми можемо відродити хату. Адже у ній прогнив дубовий фундамент, фактично провалилася одна стіна, піч була розвалена, а дах взагалі був накритий шифером... Впродовж трьох місяців велика команда майстрів фактично наново будувала хату, і тепер вона стала такою, як була майже двісті років тому: з очеретяним дахом, вибіленими стінами та мурованою грубою.
Наступного року плануємо вже начиняти українські хати речами. Але нам не просто потрібно будь-як їх облаштувати – нам потрібно відтворити їхню «логіку». Для цього ми спілкувалися зі спеціалістами із музею в Пирогово, а також їздили до них на консультації.


Зараз продовжуємо займатися пошуком артефактів, предметів побуту та господарського вжитку, автентичних для українців історичної Волині та заходу України».
Серед іншого – в етнокомплексі проводять дослідження щодо вирощування, заготівлі та приготування грибів, вивчають технологію автентичного розпису, проводять роботу із повернення у вжиток автентичних волинських прикрас, а також займаються книговидавничою справою: вже найближчим часом тут вийде книга «Велика Волинь» – масштабна наукова робота з дослідження території історичної Волині, починаючи від найдавніших часів до появи слов’ян.
Головна мета у працівників Етнорезиденції – на 8,5 га землі облаштувати неповторний історико-туристичний хаб, який вже в наступному році стане стартовою точкою в подорожі Рівненщиною для українських та іноземних туристів, а також дати змогу відвідувачам без машини часу опинитися в Україні ХIX століття.
• Олександра Нагорна

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: