Теплі поради Миколи Сидорука

58-річний рівнянин Микола Сидорук знає, як можна обходитися без газу та економити на споживанні світла.
Тож нині вся кому­нал­ка взимку йому вартує лише 500 гривень. Чоловік два роки працював над удосконаленням карбонового нагрівача, завдяки якому під­три­мує комфортну температуру в будинку і майже не споживає природний газ.  Він удосконалив звичайний конвектор так, що замість 2000 Вт той став споживати 0,266 кВт.

– Коли через карбоновий шнур проходить струм, він випромінює хвилі, які гріють предмети,  тобто сам він не нагрівається, а гріє предмети, виділяє інфрачервоні хвилі за принципом Сонця.   Суть карбонової технології полягає в тому, що ми замінюємо фізичний принцип: гріємо не спіраль, а предмети. Так як і Сонце – дає фотони і гріє предмети, – ділиться секретами новітньої технології Микола Сидорук.
За його  словами,  споживачі, тобто ми з вами, повинні усвідомлювати, що потрібно шукати варіанти, створити попит на цю продукцію. А попит завжди породжує пропозицію. Для того, щоб можна було придбати конвектор, який  він удосконалив, хтось повинен почати його виробляти. Винахідник і раціоналізатор  стикнувся з тим, що півтора року патентування коштують 20 тисяч гривень, і немає жодних гарантій,  що все завершиться успішно. Тож нині свою мету вбачає у  популяризації нової технології. Адже вона з’явилася на ринку лише чотири роки  тому.


– За два роки мій будинок спожив  лише 60 кубів блакитного палива. Газовий котел ми не включали. А раніше, в період сильних морозів узимку,  я мусив це робити. Твердопаливний котел, а я використовував пресоване  листя,   не міг достатньо обігріти хату. Нині ж карбоновий  обігрівач, який споживає 120 Вт, повністю мені компенсує  холодні ночі. За його допомогою при сильних морозах у спальні Миколи Сидорука, як він стверджує,  температура нижче 19 градусів не опускалася.
Детальніше з новою технологією можна ознайомитися на ютуб-каналі рівненського ентузіаста. Займатися серійним випуском таких обігрівачів він не збирається, каже, що немає ні часу, ні здоров’я. Свою місію скоріше вбачає у просвітництві: щоб споживачі знали, що є така технологія, користуючись якою вони платитимуть в рази менше за споживання енергоресурсу. З іншого боку, було б дуже добре, якби якесь рівненське підприємство чи приватна особа зацікавилися цією технологією і налагодили серійне виробництво таких конвекторів.
А взагалі Микола Сидорук і бляхар, і теплотехнік, і столяр, одне слово -   майстер із золотими руками. Свого часу чоловік навчався, а потім довгий час викладав на факультеті загальнотехнічних дисциплін і праці в нинішньому РДГУ.
– Вмію працювати із гончарним кругом,  плести кошики, виготовляти  ковані вироби. Довгий час був у бізнесі, мав власний столярний цех, в якому працювали виготовлені мною ж  станки, - розповідає чоловік.  До речі, минулого року у нашій газеті ми розповідали про те, що пан Микола вирощує ще й велетенські гарбузи.
У виші  чоловік пропрацював до 2000 року і мусив звільнитися, бо почав активно займатися бізнесом. Нині ж  через стан здоров’я від бізнесу відійшов. Є адміністратором трьох груп у ФБ та має власний ютуб-канал, де ділиться всіма цікавими темами, експериментами з власного досвіду.  
- Людина, коли заходить у магазин купувати конвектор, має знати про існування карбонового. Карбон – це не фейк, і кожен споживач має  можливість замінити «начинку» у будь-якому  нагрівальному приладі. У мене такий вік, що треба ділитися всіма знаннями з іншими, – підсумував  нашу розмову пан Микола.
• Василь Бурченя