Тараканівський форт - місце сили без майбутнього?
Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Тараканівський форт - місце сили без майбутнього?

Тараканівський форт – історична перлина, що поволі, але впевнено зазнає впливу часу. Про це вже не раз говорено-переговорено. Але помітних зрушень у кращий бік так і немає. І причин цьому чимало – й об’єктивних, і суб’єктивних.

Проте вигідне географічне розташування сприяє тому, що форт мало коли буває порожнім. Навіть незважаючи на те, що під час самостійних любительських екскурсій там не раз ставалися трагедії, що забирали життя мандрівників. І навіть попри дво- і вище метровий борщівник Сосновського, що лишень під осінь втрачає свою отруйну дію. До речі, у кінці літа-восени він навіть додає екзотики мурам і туристичним стежинам.

Тішить те, що сміттєвих завалів на території форту й поблизу нього теж немає – інколи трапляються поодинокі клаптики поліетилену й упаковки, але то для «дикої» пам’ятки не критично.

А от локації, покинуті тут у недалекому минулому (до речі, хто знає - просвітіть, для чого саме вони будувалися?) можуть стати декораціями для колоритних фото, наприклад, у національних костюмах чи стародавньому одязі.

Ще тут дуже кайфово бродити самотиною і роздивлятися висічені осколками клинописи на мурах, писані кимось «наскельні» послання, дізнаватися, звідки ж то росте той чи ген аж отой плющ (а, може, то хміль?). Бо насправді втямити це важко – вони ж, як ліани – то заповзають угору по деревах і стінах, то стрімко спадають донизу і гойдають на собі місцеву комашню.

Потрапивши сюди у будень, застали на під’їзді до форту чимало транспорту й навіть трохи опечалилися, що доведеться змиритися з криками, гамором і чужими спинами на світлинах. Але… на диво, перетнутися довелося лиш із двома сім’ями з дітками, та ще декілька юних слідопитів щось покричали у Всесвіт із віконниць десь над нашими головами.

А це все завдяки монументальності споруди, яка  як пам’ятка військової архітектури ХІХ століття залишається фактично унікальною у всій Європі, може помістити у собі сотні людей. Хоча, про їх безпеку, зважаючи на нинішній стан, говорити складно. Та якщо ви приїдете сюди за красою, світлинами і враженнями, а не за екстримом, то боятися нема чого.

Зараз складно повірити, що колись форт був обладнаний за останнім словом тогочасної науки і техніки – мав електрику, телеграф, телефон. А шестиметрові мури надійно захищали його пожильців. Та, як видно із фотографій, датованих 1916 роком і які легко знайти в мережі – таки не захистили… Історики кажуть, що найбільших руйнувань він зазнав під час Брусиловського прориву влітку 1916-го.

З того часу минуло понад сто років… Форт давним-давно не використовують за призначенням. Та й узагалі не використовують. Проте він має чим здивувати того, хто зверне фактично на пів кроку із траси й заглибиться в історію. Бо якщо найближчим часом та ж історія не прихилиться до цих наразі ще могутніх мурів, то вони, очевидно, таки колись упадуть під її натиском...

Мирослава Кирильчук

 

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: